Пропоную вам, дорогі християни, поміркувати про місію, яку кожен із нас повинен нести під час земного життя.
Бог Творець послав Духа Святого для Церкви, щоб вона змогла проповідувати Слово Боже. Її місія – нести Благу звістку про Воскресіння Христа аж «до краю землі» (Дії 1: 8). Основне завдання Євангелії – звіщати про Христа, Який прийшов у тілі і вмер за наші гріхи та проповідувати це «всім народам», «всьому світу» (Мф. 28: 19-20; Мк. 16: 15-16; Лк. 24: 47). За цю проповідь відповідають не тільки священики і єпископи, а й кожен вірянин. Не тільки наше місто чи село, Церква в нашій країні, наша Батьківщина, але і весь світ є полем нашої місіонерської діяльності.
Велика і важлива заповідь проповіді Євангелії дана на наступних засадах:
- Загальна потреба. «Всі згрішили», весь світ винуватий перед Богом, всі «пропащі» у гріхах і беззаконнях, і тільки Ісус Христос – єдина надія. Тільки ті, які вірують у Нього – спасуться. Багато людей розповідь про життя Спасителя і Його вчення сприймають як архаїчну казочку, або дань традиції (тобто сприймають несерйозно). Завдання Церкви – висилати місіонерів у весь світ, а найперше у будинки парафіян. А вже наше завдання – взяти на себе цю місію «проповіді Христа».
- Божа любов. Вона охоплює весь світ. Господь любить не тільки один народ чи якусь одну визначену націю: «Бо так полюбив Бог світ, що і Сина Свого Єдинородного віддав» (Ін. 3: 16).
- Боже визначення. «Христос вмер за всіх» – і ми повинні щосили нести цю Благу звістку не тільки всім народам, а й людям, які оточують нас: сім’я, родина, співробітники, сусіди і т. д.
- Боже запрошення. Ніхто не виключений, а всі знаходяться у сфері проповіді Слова Божого: «Хто бажає, нехай бере Воду Життя задарма!» (Одкр. 22: 17). Пророк Ісая передбачав євангельський час: «До Мене навернетеся і будете спасенні, всі кінці землі; бо Я Бог і немає іншого» (Іс. 45: 22).
- Божа воля одна для всіх. Бог не бажає, щоб хтось загинув, але «щоб усі покаялися» (2 Петр. 3: 9). «Бог нині велить людям всім і всюди каятися» (Дії 17: 30).
Апостол Павло відчував за собою велику відповідальність в поширенні Благої звістки, коли писав: «Я боржник перед усіма народами: як перед еллінам, так і перед варварам, як перед мудрецями, так і неосвіченим» (Рим. 1: 14).
Проповідники Слова Божого були послані Богом. Так Архангел Гавриїл теж був посланником Творця. Він сказав: «Я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям» (Лук. 2: 10). Спонукання до місії лежить в смерті Христа, увінчаної славним Воскресіння. П’ятидесятниця була дана, бо Святий Дух хотів покликав усіх християн до місії ширення Благої звістки.
Сенс справжньої проповідницької місії в особистій самопожертві Ісусу Христу. Адже, проповідь Слова Божого буде мати результат тільки тоді, коли інтереси Христа стануть і нашими інтересами. Кожен член Церкви (тобто кожен християнин) повинен бути наповнений Божественної відваги та любові.
Спасіння – це не сховище, в якому зберігають душі, це джерело, яке б’є ключем. Кожен, хто спасається, стає посланником Євангелія із завданням проповідувати своїм браттям і сестрам. Ми внутрішньо зв’язані із Богом і повинні іншим допомогти поєднатися з Творцем. Адже, це наш обов’язок і ті, хто не виконує цього завдання, не будуть прощені. Зобов’язання наше росте з кожним днем… Ми будемо відповідати за це на Страшному Суді.
Для християнина проповідь Христа не повинна бути тягарем, навіть якщо потрібно йти далеко і довго, терпіти гоніння і утиски, страждати, жертвувати, трудитися і віддавати весь свій час на проповідь Євангелія.
Отож, дорогі брати і сестри, всім нам обов’язково потрібно слухати, читати, вивчати, поширювати і навчати Слова Божого всіх наших ближніх. Адже, Сам Господь сказав, що він особисто буде перебувати з людьми, які виконують важливу місію на землі – проповіді і місіонерства Євангелії: «Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх: в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я заповів вам. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку. Амінь!» (Мф. 28: 19-20).
Священник Діонісій Буренко