У центральній частині Львова, на вул. Краківській, знаходиться церква Преображення Господнього УГКЦ. Цей храм – перший, що повернувся до УГКЦ після її виходу з підпілля у 1989 р. Історично храм є дуже важливим для української громади міста, оскільки це друга українська церква у межах середмістя (першою є Успенська церква).
Храм стоїть на місці, де раніше розташовувався монастир та костел Пресвятої Трійці ордену тринітаріїв. Орден тринітаріїв відомий тим, що викуповував християнських невільників з неволі. Прибули до Львова тринітарії 1685 р. Зведення монастирського комплексу тринітаріїв було завершено у 30-х рр. XVIII ст. Ініціатором будівництва була Анна Вельгорська та її син, чернець-тринітарій, Антон Вельгорський.
У 1783 році монастир тринітаріїв було закрито за розпорядженням цісаря Йосифа ІІ, а приміщення храму та монастиря переобладнано для потреб університету. Костел було пристосовано під бібліотеку і читацький зал.
Під час революційних подій 1848 року, внаслідок артилерійського обстрілу, будівлі були фактично зруйновані та знищені пожежею (збереглися лише знищені вогнем стіни та фасад). Руїни та згарища тринітарського комплексу були подаровані Австрійським урядом у 1849 році українському народові Галичини для будівництва народного університету та другої міської церкви.
У 1850 році архітектор цісарсько-королівського Галицького намісництва Антон Фрех зробив перший проект майбутнього храму. Та на той час бралася до уваги економність, тому було обрано мінімальні засоби архітектурної виразності. У 1872 році було затверджено другий проект храму, розроблений Сильвестром Гавришкевичем. Було вирішено максимально використати всі існуючі стіни, тільки до короткого пресвітерія добудувати півкруглу абсиду.
З зведенням головного купола на високому світловому барабані прийшлось відмовитись від верхнього світла у наві, оскільки воно б створювало конкуренцію світлові, яке було під куполом. Щоб ще більше підкреслити та зосередити увагу на просторі під куполом було замуровано перехід з нав у трансепт в обох ярусах. Наприкінці 1901 року було ухвалено встановлення тут бічних вівтарів. Таким чином у храмі є три вівтарі – головний (центральний) та два бічних. Передбачалося повністю залишити опорядження стін коринфською аркадою.
З поданого малюнку можемо побачити, що фасад храму фактично не змінився, хіба те, що тепер домінує не масивний фронтон, а стрункі високі вежі.
(16) 29 квітня 1906 року храм було освячено Преосвященним Митрополитом Галицьким Андреєм Шептицьким, Єпископом Перемишльським Константином Чеховичем та Єпископом Станіславівським Григорієм Хомишином.
Перші богослужіння у храмі розпочалися в часі Великого Посту 1902 року, сужили о. Іван Давидович та о. Роман Красицький.
Декрет про призначення на першого пароха храму Преображення о. Івана Давидовича митрополит Андрей підписав 1907 року і ввів отця в уряд 13.10.1907 року. Промосковський дух пароха спровокував його неадекватні вчинки в часі Російської окупації Галицьких земель, а проправославна орієнтація спричинилася до того, що в 1915 році він покидає Галичину і виїжджає в Росію, де юре залишаючись парохом церкви. В 1918 році повертається з Росії і зостається парохом до 1920 р. В буремні роки початку XX століття, в часи відсутності пароха, з 1915 року в парохії адміністрували о. Іларіон Паньківський, о. Маркіян Ярема, о. Микола Герасимович, о. Іван Олесницький, о. Василь Яремак.
6 січня 1919року під час українсько-польських боїв за Львів у стіну церкви зі сторони вулиці Корнякта влучив снаряд, однак вибуху не сталось. В пам’ять про це снаряд було вмуровано у стіну та зроблено підпис «6.1.1919». В середині 1990-х років під час ремонтних робіт було стерто цифру “шість” й одиницю, і залишено лише рік. 1999 року напис відновлено, однак з невідомих причин тепер там зазначено «5.1.1919».
З 1920 року уряд пароха у Преображенському храмі залишався вакантним і адміністрування покладалося на тогочасних сотрудників. В травні 1922 року Митрополичий ординаріят визначився з новим призначенням на пароха до храму. Ним став Домет Володимир Садовський, який залишався настоятелем храму до своєї смерті у 1940 р.
З 1941 року настоятелем храму Преображення стає о. Гавриїл Костельник, з чиїм іменем пов’язується ліквідація УГКЦ на Львівському церковному псевдособорі у березні 1946 р. 20.09.1948 року на розі вулиць Краківської – Корнякта о. Гавриїла, котрий повертався з ранішніх відправ на сніданок до хати, застрелили. Ймовірно, це зробили представники радянських спецслужб.
Завідателем після смерті о. Гавриїла, став о. Йосиф Кишакевич, після нього – поперемінно о. Осташевський та о. Козицький.
У 1955 році настоятелем став о. Євген Юрик, котрий з 1965 року став єпископом, архиєпископом, а відтак – митрополитом Львівським.
Добрий проповідник і організатор, господарник і душпастир – так можна охарактеризувати наступного настоятеля – о. Володимира Романчука, що свого часу за активну душпастирську службу удостоївся найвищої нагороди – митрофорного протоієрея.
У червні 1989 року о. Володимир завершив свою земну мандрівку і керування парохіяльними справами перейшло в руки о. Андрія Горака. Власне тоді, після надзвичайних подій у церкві св. Петра і Павла, коли започатковувалась автокефалія, сотрудник цього храму о. Ярослав Чухній не підтримав цю ідею. Залишившись зі своїми укритими релігійними переконаннями, був направлений до храму Преображення ГНІХ сотрудником.
о. Ярослав, з благословення містоблюстителя Греко-католицького престолу у Львові митрополита Володимира Стернка, очолив повернення парохії у лоно Української Греко-католицької Церкви, і отримав призначення на пароха до цього храму з 1 листопада 1989 року, яке було підтверджено декретом владики Мирослава Івана (Любачівського). о. Ярослав Чухній і зараз є парохом храму Преображення Господнього.
При храмі діє декілька спільнот. Зокрема, діє церковний хор «Родина», регентом якого є Ярослава Крилошанська. Хор часто бере участь у різних церковних фестивалях, проводить у нашому храмі фестиваль «Великодні дзвони».
Окрім того, при храмі діє дитячий гурток «Ангелята», спільнота «Матері в молитві», молодіжна спільнота «Тавор», а також спільнота «Човен любові».
Розклад богослужінь:
Понеділок-п’ятниця:
Літургнійна заупокійна – о 7.00 та 9.00
Утрення – о 7.00
Вечірня – о. 17.15
Літургія за всяке прохання / здоров’я – о 18.00
Середа:
Молебень до Пр. Богородиці – о 19.00
П’ятниця:
Молебень до Христа Чоловіколюбця – о 19.00
Субота:
Літургнійна заупокійна – о 7.00 та 9.00
Утрення – о 7.00
Всеношне богослужіння – о 18.00
Неділя:
Божественна літургії о 7.00, 9.00, 11.00, 18.00.
Контакти:
Адреса храму: м. Львів, вул. Краківська, 21, 79008
Тел. / факс: 2721053
Е-mail: hramspasa@i.ua
За матеріалами офіційного сайту храму
Фото: Центр міської історії Центрально-Східної Європи.
Повязані записи
