З історії храму
У південному районі Львова, на перехресті вулиць Симона Петлюри та Олени Кульчицької, знаходиться Храм Всіх святих українського народу УГКЦ (вул. Симона Петлюри,32) Української греко-католицької церкви.
Перший камінь новобудови було закладено та освячено влітку 1993 року. До того на цьому місці знаходилась каплиця. Будівлю храму почали зводити 1996 року. Будівництво відбувалось під наглядом о. Олега Сухінського (до вересня 2004 року) та о. Володимира Ольшанецького (з вересня 2004 року і до закінчення). Автором проекту забудови є архітектор Людмила Скорик. На початку грудня 1998 року завершились роботи по нульовому циклу і розпочали зводити стіни.
У вересні 2004 року встановлено чотири куполи, 4 грудня, в день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, був освячений центральний купол, а 7 грудня його підняли на центральну баню церкви і встановили. Загалом храм відзначається серед інших Львівських храмів своїми куполами, за словами адміністратора о. Володимира Ольшанецького їх тут аж 15, з них чотирнадцять цілісних, а п’ятнадцятий розділений на четвертинки, які розташовуються по кутах храму. Центральний купол символізує Ісуса Христа, а всі інші святих українського народу.
На свято Всіх cвятих українського народу 9 липня 2006 року в новому храмі відправили Архиєрейську божественну Літургію. Наприкінці 2009 – на початку 2010 року в храмі встановлено іконостас, автором якого був, на той час студент IV курсу кафедри сакрального мистецтва Львівської Академії Мистецтв, Андрія Сивак.
“Американський слід” в історії храму
1970 року з Піттсбургу, що в штаті Пенсильванія (США) вирушив в дорогу прочанин і паломник, римо-католик за конфесійною приналежністю, Джордж Волтер. Його ідеєю було пішки дійти до Святої землі, славлячи дорогою Бога і молячись за себе й весь світ. Мандрівник був у Північній Америці, Азії та Європі, а 30 червня 1998 року шлях завів його до Львова. Тут він зупинився саме біля храму Всіх Святих Українського Народу, який на той момент тільки зводили. Отримавши пропозицію жити у квартирі, Джордж відмовився і поселився у будівельному вагончику на території церкви. За час свого перебування у Львові, він разом з духовенством (зокрема о. Ігорем Цапом) відвідав виправні колонії, а також постійно спілкувався з зацікавленими в його персоні відвідувачами.
Україну Джордж ставить в ряд місць, де його найбільш гостинно прийняли. На прощання він подарував о. Ігорю Цапу карту своїх тридцятирічних мандрівок, що сумарно охоплює 50 тисяч кілометрів.
Розписи та святині храму
Під самим куполом у східній частині храму є місцина, відведена під іконописну студію-майстерню. В ній працювали над розписом ікон та оздобленням іконостасу. 
Іконостас – це робота Андрія Сивака і його двох колег: Андрія Кириченка та Мирослава Півтораноса, усі випускники кафедри сакрального мистецтва та художнього текстилю Львівської академії мистецтв. За основу, при розписі іконостасу, вони обрали візантійсько-українську манеру іконописання, що дозволяє максимально враховувати канонічні та традиційні моменти давньоукраїнської сакрально-живописної традиції. При розписах використовували високоякісну голландську гуаш. Фарба розводилась яєчною емульсією, до якої додавалось пиво і сухі пігменти, що скріплюють її структуру. Також майстрами використовувались суха порошкоподібна крейда італійського виробництва та сусальне золото з Німеччини. Після консультацій зі спеціалістами та благословення пароха о. Володимира Ольшанського, вирішили зупинитись на більш класичному зразку іконостасу. Він складається з шести ярусів. Серед них: цокольний (старозавітні і маловідомі сцени з життя святих), намісний (основні ікони: Ісус, Богородиця, та храмові – Всіх Святих Українського Народу), празничний (ікони з сюжетами дванадцяти головних церковних свят календарного року), апостольський (ікони апостолів з Деісусом в центрі), пророчий (ікони пророків), страсті (страсті Христові і розп’яття).
Кілька намісних ікон з іконостасу належать руці відомого майстра-іконописця Романа Василика, – професора, викладача кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв. Зокрема, це храмова ікона Всіх святих українського народу, що в намісному ярусі іконостасу. Автор зазначає, що обрав стиль «неовізантика», бо це тяжіння до давніх традицій, а ікона завжди залишається поза часом. Вона вічна у своєму сакральному контексті.
Діяльність парафії
При храмі діє цілий ряд спільнот: хорові колективи, Марійська і Вівтарна дружини, Братство Матері Божої Неустанної Помочі, Апостольство Молитви, Спільнота «Молитовна сторожа», «Матері в молитві», Спільнота неповносправних “Віра і світло”, майстерня спільноти “Лярд-Ковчег”, футбольна команда, Катехитична школа Блаженних мучеників XX століття. На деяких з цих організацій зупинимось згодом детальніше.
Влітку 1998 року в день храмового свята персонал церкви Запросив на божественну літургію 100 осіб зі старечого дому. Це лише третина всіх мешканців пансіонату, оскільки інші, часто лежачі і важкохворі, не мали можливості бути присутніми на Службі Божій. Після основної частини дійства було організовано скромний святковий бенкет. Започаткована традиція сподобалась як запрошеним, так і тим, хто запрошував. Як наслідок, надалі її повторювали кожного разу на храмове свято до 2004 року.
Окрім того, кожного року парафіяни беруть участь у заходах, які організовує Львівська архиєпархія УГКЦ. Мова йде про прощі, реколекції, чування і ін. Двічі на рік – під час різдвяного та великоднього постів − на парохії проходять реколекції, а першого четверга кожного місяця організовуються нічні чування.
Активна робота проводиться з молоддю. Катехизація дітей при храмі відбувається від часу його заснування, але діяльність Катехитичної школи Блаженних мучеників ХХ століття розпочалась лише 2005 року. В цьому ж році було організовано по кілька груп при школах, де навчалися юні парафіяни. У 2008 році завдяки зусиллям о. Володимира Ольшанецькогобуло створено декілька катехитичних класів. Відтоді діти можуть навчатись Слову Божому, пізнавати глибше Господа. При школі діють гуртки: з в’язання бісером, малювання, музичний гурток, гурток лялькового театру.
При храмі діє кілька хорів. Це “Єдність”, “Дзеркало душі” та “Виснівка”. Дорослий, молодіжний та дитячий відповідно.
Хор “Єдність” заснований у січні 1995 року. Його регентом є пані Зеновія Федик. У репертуарі хору твори композиторів Вербицького, Гнатишина, Бортнянського, Жданова, Кошиця, Веделя, Вахнянина та ін. Хор є постійним учасником фестивалів духовної музики, а також неодноразово, разом з о. Олегом Сухінським, відвідував з концертами і колядами старечий дім. 2003 року учасники хору записали касету коляд, а 2005 відеокасету концерту коляд до десятиріччя діяльності хору.
Хор “Дзеркало душі” розпочав свою діяльність з весни 2010 року. Диригентом колективу, який складається з п’яти осіб, є Надія Ромах. Хор бере участь в богослужіннях. Дитячий хор “Веснівка” заснований у вересні 2005 року. Колектив хору нараховує 35 учасників (діти віком від 6 до 15 років) і має 13 солістів. Його керівник – Оксана Кадовба. В репертуарі хору не лише літургійний спів, але і духовна музика, псалми, канти, щедрівки, купальські та народні. Вже через два з половиною місяці після заснування, тобто в листопаді 2005 року, хор вперше заспівав на літургії. Окрім того, колектив часто бере участь в фестивалях української народної музики.
Оригінальним моментом в діяльності храму є також наявність власної футбольної команди. 2010 року з ініціативи адміністрації храму Всіх Святих Українського Народу та юних футболістів-ентузіастів, засновано парафіяльну футбольну команду, яка налічує близько п’ятнадцяти гравців постійного складу.
Окремо варто сказати про “Вісник храму Всіх святих українського народу”. Це регулярне видання, з якого можна дізнатись про головні віхи життя й діяльності парафії.
Отож, храм Всіх святих українського народу, попри відносно нетривалу історію свого існування, пропонує нашій увазі цікаві сторінки свого минулого та багате на події сьогодення.
Тетяна Василюк, Євген Гулюк
Храм Всіх святих українського народу
Адреса: вул. С. Петлюри, 32, м. Львів, 79021,
тел. (032) 292–24–50, 292–24–65
www.allsaints.at.ua
Адміністратор: о. Ольшанецький Володимир
Розклад Богослужінь
Понеділок-Субота
06.30 год. – Літургія за упокій
08.00 год. – Літургія за упокій
09.30 год. – Літургія за всяке прошення
18.00 год. – Літургія за всяке прошення
Вечірня (А в суботу також утрення)
Неділя, Великі свята
07.00 год. – Божественна Літургія
09.00 год. – Божествення Літургія
11.00 год. – Божествення Літургія
13.00 год. – Божествення Літургія
18.00 год. – Божествення Літургія, Вечірня
Повязані записи
