Історія створення Соціального готелю для хлопців можливо не настільки романтична, як у Соціального центру для дівчат, про який ми нещодавно розповідали, але по-своєму цікава. Колись тут був будинок «Турбота» для бездомних людей. Та у 2007 році його реорганізували на Соціальний готель для хлопців. Заклад знаходиться на утриманні міста, а його керівництво довірили Церкві.
На відміну від Соціального центру для дівчат Соціальний готель для хлопців знаходиться в іншому кінці міста на вулиці Городоцькій, 163а. Керує готелем брат Володимир Шотіков. Окрім нього серед персоналу тут ще є соціальний працівник, бухгалтер, завгосп, двоє сторожів та черговий з режиму. Готель також розрахований на 24 хлопців. На даний момент тут проживає 12 осіб.
Читайте також: Християнські ініціативи або коли мрії здійснюються. Львівський соціальний центр лише для дівчат
Умови поселення і плата за проживання така ж як і у Соціальному центрі для дівчат - 10 % від доходу. Проте, якщо доходів у хлопців немає, то проживання є безкоштовним. При оформлені потрібно мати паспорт, ідентифікаційний номер, та документ, що засвідчує певний соціальний статус, а саме сироти, малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї. Проте умови проживання тут дещо інші. Я б навіть сказала більш спартанські. Адже це хлопці!
«В нашому розпорядженні є два поверхи і підвал», - розповідає брат Володимир. – «На кожному поверсі є кухня. В кімнаті хлопці живуть по двоє. Також в кожній кімнаті є санвузол, а саме туалет з умивальником. Душових маємо дві на всіх. У підвалі облаштували ігрову кімнату та бібліотеку. У ігровій кімнаті є настільний теніс та настільний футбол».
Попри те, що тут проживають хлопці, за порядком і дисципліною ретельно стежать. Є навіть так звана комендантська година, яка розпочинається о 23.00 год., і двері готелю закриваються. Щомісяця у будинку хлопці самі організовують генеральне прибирання, а кожного тижня прибирання по кімнатах.
Але окрім дисциплінарних елементів, для хлопців організовують різні лекції і заняття, поєднуючи таким чином корисне з цікавим і розвиваючим.
«Щосереди хлопці мають заняття з танців. Щовівторка готуємо їх до ЗНО з математики, української мови та літератури. У понеділок відбуваються тренінги з реабілітації та соціалізації мешканців. Ще є курси з етики та естетики. В майбутньому плануємо запровадити курси з водіння і лекції про Святі Таїнства. Окрім навчання плануємо для хлопців спільний відпочинок. Наприклад, влітку цього року відпочивали у Карпатах. Хлопцям це дуже сподобалось! – посміхається брат Володимир. – А зараз організовуємо поїздку в Буковель».
«Кожен хлопець, який тут проживає, особливий, індивідуальний. Є тут і місцеві знаменитості, як от митець Вадим. Наш Вадим – художник. Ми тут між сходами організували його майстерню. Він насправді дуже талановитий. Вже мав кілька своїх власних виставок, а навчається лише на другому курсі Львівської національної академії мистецтв! Правда були спочатку трохи проблеми не мали де його розмістити з усіма картинами та інструментами! Але порадились, і дозволили жити йому одному в кімнаті. Якщо талант є, то його обов’язково потрібно розвивати!»- розповідає брат Володимир.
Та насправді, незважаючи на складні обставини, кожен з цих хлопців особливий, кожен талановитий у чомусь своєму. Тішить, що незважаючи на своєрідні життєві обставини, хлопці не здаються і продовжують реалізовувати свій потенціал. Тим більше, що мають таку підтримку. Тепер це їхня нова родина. І тішить те, що на тебе тут завжди чекають та завжди зрозуміють.
Цей будинок, а також Соціальний центр для дівчат – мають не тільки схожі життєві історії мешканців, але й велику місія, яку творять їх працівники. Місія подарувати дітям другу домівку і віру в чудо. Адже для чуда насправді потрібно небагато. І тішить те, що стільки людей вже долучились до його творення!
Оля Королюк
Джерело: www.top10ugcc.org
Повязані записи
