Сучасне християнство, незалежно від конфесійної приналежності або ж географії, складно уявити без постаті Папи Івана Павла ІІ. У найбільш складні та “темні” сторінки історії він показав себе дуже світлою і надзвичайно сильною особистістю. При цьому, зробив обличчя Церкви більш відкритим та спрямованим до людей. Травень та червень, межа весни й літа, час радості і тепла – це місяці саме Івана Павла ІІ. У травні він народився, у червні відвідав Україну. У тому числі – Львів. Про одне і інше треба пам’ятати. Більше цього – ці події варто осмислювати і з них, як і з життя цього незвичайного чоловіка загалом, брати приклад. Життя та діяльність Івана Павла ІІ – це книга, де дуже часто зустрічаються такі слова як “вперше”, “було унікальним”, “незвичне” тощо. Одну з таких історій зараз пригадаємо: про Папу і його поїздки до Африки. Відтак і про Африку та християнство загалом.
Християнські сторінки Африки і африканські сторінки християнства
Африка – це світ, про який ми не так часто згадуємо сьогодні. Він, разом із Еболою, перенаселенням, постійними посухами і голодними смертями – існує десь там. Ми, з коронавірусом, практично безперервним інтернетом і роздумами, що одягнути вранці – десь тут. Голоси Африки не так часто звучать у нашому публічному просторі. Трошки чіткішими вони є у спорті, особливо в сучасному футболі. Не такими виразними видаються у музиці, кіно, культурі загалом.
Водночас, якщо говорити про християнство, особливо перші сторінки цієї релігії, африканських контекстів не уникнути ніяк. Уже в апостольські часи на “чорному континенті” були люди, знайомі із християнськими ідеями. Що більше – через благодатний ґрунт на Півночі цього материка, еллінізацію регіону й панування там давньогрецької філософії, а тому високий культурний рівень місцевого населення, у наступні століття християнські ідеї там не просто активно поширюються, а навіть збагачуються та розвиваються. Ця місцевість славилась великими культурними центрами, потужними бібліотеками. Далі можна просто перерахувати імена: Атанасій, Климент Александрійський, Августин, Тертуліан, Ориген. Це все – про Африку. Врешті, як і Септуаґінта – перший переклад Старого Завіту давньогрецькою мовою, що відбулося в ІІІ – І ст. до н. е. у Александрії і мало велике значення для християнства загалом.
Продовжуючи тему Александрії, це місто є центром християнського патріархату східного обряду, одного з найдавніших до того ж. Повна назва його звучить так: Патріархат Александрійський і всієї Африки. Ця Церква нараховує біля тисячі парафій, до яких належить приблизно десять мільйонів вірних. Повертаючись до теми християнського патріархату західного обряду, у Африці нараховують понад 200 мільйонів католиків, що еквівалентно майже 20 % мешканців цього континенту в цілому.
Історичне “прозріння”
Попри наведені вище цифри, у Ватикані достатньо пізно по-справжньому пригадали про обов’язок опікуватися своїми африканськими синами. Перший папський візит на цей континент мав місце аж у другій половині ХХ століття, у 1969 році. Це був Папа Павло VI, котрий відвідав Уґанду. Його місія тривала декілька днів: з 31 липня до 2 серпня. Понтифік вшанував пам’ять християнських мучеників цієї країни, а також став учасником Симпозіуму єпископських конфедерацій Африки й Мадагаскару.
“Серцем і дією є африканцем”
Значно частіше відвідував Африку Папа Іван Павло ІІ. Його, умовно, навіть можна назвати справжнім рекордсменом у цьому плані. Власне, 2 травня 1980 року, тобто 40 років тому, він вперше побував у Африці – це була столиця, на той час, Заїру (сьогодні Демократична Республіка Конго) Кіншаса. Там понтифік мав богослужіння у місцевій катедрі. Надалі зустрічався із представниками влади, також науковцями. Врешті, заклав наріжний камінь, що стало початком процесу відкриття теологічого факультету у Кіншасі.
Ця поїздка, якщо загалом, тривала від 2 і до 12 травня. Окрім Заїру, папа побував у Кенії, Гані тощо.
Ціль згаданої місії – це підтримка місцевих католицьких громад, а також участь в знакових, для населення цього регіону, урочистостях. У широкій перспективі, події початку травня 1980 року стали початком багатьох наступних появ Папи Івана Павла ІІ в Африці. Понтифік популяризував на континенті засади екуменізму, провадив діалог із представниками ісламу. Характерно, що завжди з повагою відгукувався про представників традиційних африканських вірувань, шукав порозуміння і з ними. Він усіма можливими засобами добивався підняття рівня освіченості населення різних регіонів Африки, а також покращення умов їхнього життя. У контексті зазначеного вище, сприяв появі перекладів Біблії місцевими мовами.
Очевидно, що Папа Іван Павло ІІ говорив в Африці не лише про існуючі проблеми у сфері релігії. Як ніхто інший тоді, інформував світову спільноту про події в різних африканських країнах і регіонах. Подекуди згадував такі території, про існування яких, на той час, мало хто здогадувався. Між усім іншим, навіть звертався до західних кредиторів із закликами скасувати борги африканских країн. Він часто закликав до справедливості і виступав проти порушення грмадянських прав місцевих жителів: “Як таке можливе, що в наш час є люди, котрі помирають від голоду, приречені на неписьменність, не маючи доступу до елементарної медицини, позбавлені домівок, у яких могли б мати притулок?”. Напевне, саме тому про понтифіка відгукувалися наступним чином: “Африка переконана, що серцем і дією він є африканцем”. Адже, дійсно – внесок цього діяча у привернення уваги до Африки та проблем даного регіону є безцінним.
Іван Павло ІІ і Африка в цифрах та оцінках
За 26 років на Святійшому Престолі Папа Іван Павло ІІ мав понад 100 подорожей до різних куточків світу. Це 129 різних країн і 1,247,613 кілометрів. До Африки, із цього вражаючого переліку, було понад 40 подорожей. Це, за деякими підрахунками, три місяці його життя й 100 різних місцин, 44 країни. Для повноти картини варто додати і те, що в окремих афиканських країнах він бував двічі, а десь – навіть тричі. При цьому, у кожному місці на Понтифіка чекали з нетерпінням, а його приїзд був подією з великої букви. Задля розуміння масштабності таких подій, наведемо приклад поїздки 1985 року, яка, на запрошення тамтешнього короля, була до Марокко. У цій країні папа зустрічався з мусульманськими лідерами. Також із молоддю. Останнє – на стадіоні у Касабланці. Знаково, що на цій події було 80 тисяч присутніх!
Таким чином, Папа Іван Павло ІІ дійсно був Людиною із великої букви. Вся його діяльність, що, частково, описано і тут, була пошуком добра та людяності в представниках людського роду. Відтак, де такого бракувало, він це виховував і плекав.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- 50 років папських подорожей до Африки // Credo, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://credo.pro/2019/09/243428
- Гудзик К. Римський папа – хто він такий? // День, 2001 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://incognita.day.kyiv.ua/rimskij-papa.html
- Africa needs St. John Paul II now more than ever // Crux, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cruxnow.com/church/2016/04/africa-needs-st-john-paul-ii-now-more-than-ever/
- Diouf M. Papieź, ktόry kochał Afrykę // Afryka.org, 2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://afryka.org/papiez-ktory-kochal-afryke/
- Pielgrzymki Jana Pawła II do Afryki // Centrum Myśli Jana Pawła II, 2008 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.centrumjp2.pl/pielgrzymki-jana-pawla-ii-do-afryki/
- Sanders Sh. Remember when Pope John Paul II visited Uganda and Kenya // Salt and Light Media, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://saltandlighttv.org/blogfeed/getpost.php?id=43555
Фото з
https://uk.wikipedia.org/
https://credo.pro/
https://saltandlighttv.org/
https://cruxnow.com/
Повязані записи
