22 жовтня 1980 року Папа Римський Іван Павло ІІ скасував вердикт 1633 року, яким було засуджено Галілео Галілея та його вчення. Ця подія, безумовно, непересічна і надзвичайно важлива для налагодження містків між наукою та релігією. Й понтифік повертався до неї неодноразово – у 1989 році, у 1992 році, коли публічно просив вибачення за це явище і визнавав правоту вченого. Користуючись нагодою і стверджуючи її виняткову вагу, пропонуємо до Вашої уваги цікаві та самобутні висловлювання й думки Папи Івана Павла ІІ про науку, певні наукові сторінки його біографії. Наукова тема у даному контексті є особливо цікавою не лише з огляду на те, що йдеться про папу римського. Також тому, що Папа Іван Павло ІІ був доктором наук і професором. Врешті, Людиною, яка дуже вдало поєднувала наукову та активну релігійну діяльність, успішно читала лекції у Любліні, Кракові та Варшаві, відома багатьма непересічними і надважливими промовами.
Папа Іван Павло ІІ і наука
Історія взаємин та тісної співпраці Кароля Войтили і науковців розпочалась досить рано. Так, ще в часі його перебування в Кракові, майбутній папа практикував дуже цікаву річ – із вченими з Інституту фізики та Інституту ядерних досліджень Ягеллонського університету він організовував спільні гірські походи, разом каталися на лижах. Зазвичай це були кількаденні походи, які закінчувалися вечірніми дискусіями на різні теми. Уже після обрання Кароля Войтили папою, він продовжував цю традицію, але вже в іншому форматі – регулярно запрошував науковців до своєї літньої резиденції у Кастель-Гандольфо: фізиків, біологів, філософів, істориків і ін. До прикладу, починаючи від 1980 року, приблизно один раз на два роки, у Кастель-Гандольфо відбувалися зустрічі “Наука – Релігія – Історія”. Остання така мала місце у 2003 році.
Папа Іван Павло ІІ регулярно писав листи до науковців з нагоди ювілеїв, пов’язаних із Галілеєм, Айнштайном, Ньютоном і ін. Так, 1979 року, одне з його звернень стосувалося сторіччя від дня народження Айнштайна. Понтифік згадував про цього видатного науковця і відзначав вагу його ідей для людської цивілізації. Однак, писав тоді також і про Галілео Галілея. Між іншим про те, як багато той мусив витерпіти в свій час – від інших людей і від церкви також. Відтак папа підкреслював, що на Ватиканському соборі було переглянуто ставлення до останнього вченого й окремі засади позиції церкви визнано негідними, які варті вибачень і жалю.
Релігія і наука
Папа Іван Павло ІІ багато висловлювався про потребу діалогу між релігією та наукою: “Віра і розум, як два крила людського духу, що підносять до істини”. При цьому, говорив навіть не так про зв’язок цих двох сфер, як про те, що вони обидві мають бути запрограмовані на принесення користі суспільству. Пояснював свою тезу на прикладі науки, яка, на його думку, є не так пошуком правди і індивідуальним змаганням у лабораторіях та бібліотеках, як дисципліною, яка має значимий суспільний вимір і загалом – є шляхом до оновлення суспільства. Таким чином, Папа Іван Павло ІІ підкреслював потребу постійного діалогу між наукою та релігією. Зазначав, що в міру того, наскільки інтенсивний діалог між ними і наскільки наявні спільні дослідження, так зростатиме і порозуміння. І наука, і релігія є не так продовженням одна іншої, як вони обидві є важливим виміром людської культури.
Ієрарх був переконаний, що релігія не є противником розуму і пізнавальних можливостей. Відтак стверджував, що релігія – це просто про інший варіант вираження та передачі знань і правди про людину у світі. Що більше, папа зазначав, що Бог і релігія, Бог Біблії і Бог Євангелія, є останньою і остаточною гарантією людської суб’єктності і свободи духу – через систему цінностей, через етос і ін.
Книга Буття
Характерно, що окремі думки та концепції, які виголошував Іван Павло ІІ, дуже нагадують ідеї філософа Романа Інгардена, який навчався та працював у Львові, був учнем Казимира Твардовського та Едмунда Гуссерля. Зокрема, слова понтифіка про те, що від початків людина намагається протиставляти себе оточуючому світові. Усе, що нас оточує, ми сприймаємо на рівні предметної сфери. Водночас, себе наділяємо здатністю до аналізу та рефлексії, суб’єктністю. Відтак Папа Іван Павло ІІ покликається на Книгу Буття, яка говорить про людину як про живу істоту, що створена за образом і подобою Божою. Таким чином, суб’єктність людини пов’язана із здатністю до пізнання, а думка людини від природи запрограмована на правду і пізнання правди.
У біблійних книгах, на думку Папи Івана Павла ІІ, ми зустрічаємо перші елементи істинності та правди, через які, у тому числі, відбувалося самоствердження людини. Зокрема, це навіть назви, які людина давала оточуючим її речам. І на цих описах та на цій інформації базується весь пізнавальний процес людини. Загалом, перша книга Біблії відкриває перспективу науки загалом і всіх наук, на думку понтифіка. Навіть сучасний розвиток науки також отримав початок у текстах Святого Письма і викладених там ідеях. Уся сутність, буття, його елементи є тепер своєрідним викликом для людини, але біблійна парадигма – це про елементи і риси, які досі не перестають визначати нашого мислення і наших уявлень – про людину у світі, між людей, людину у суспільстві.
Антропоцентризм в науці
Можна стверджувати, що пізнавальний процес Папи Римського Івана Павла ІІ загалом був присвячений вивченню людини, її бажань і потреб. Зокрема, особливо багато цей глава церкви говорив про недооцінену потребу в праці і самореалізації. Відтак він також зазначав важливість напрацювання механізмів, які допомагатимуть позитивно впливати на розвиток людини, дозволятимуть сприяти задоволенню потреб людини і допомагатимуть їй реалізуватись через працю: “Праця є основним виміром існування людини на землі”. Тут головною ідеєю є потреба адаптації певних рішень та результатів, управлінських механізмів до потреб життєдіяльності людини.
Про університети
Університет Папа Іван Павло ІІ бачив надзвичайним середовищем і унікальним. При цьому, у даному випадку він говорив, перш за все, про спільноту, де зустрічаються вчені і учні, професори і студенти, представники різних поколінь, об’єднані спільними цілями та завданнями. І ці завдання є питаннями першої необхідності для людини, суспільства, народу і держави. Відтак, на цьому рівні і в цьому контексті, особливо великою є відповідальність причетних до цієї спільноти за правду, а також встановлення ними жорстких вимог до себе та своєї діяльності. Останні слова Папа Іван Павло ІІ постійно використовував і щодо самого себе, про що говорить його дивовижна працездатність. Водночас, він неодноразово їх озвучував і закликав до цього інших: “Від себе треба вимагати навіть тоді, коли інші від вас не вимагають. Людина не може бути лише вихованою кимось – мучить виховувати саму себе”.
“Маркс” на конклаві
На сам кінець, один надзвичайно цікавий і незвичайний епізод з біографії Папи Івана Павла ІІ, який також має стосунок до наукової сфери і може сприйматись на рівні ледь не легендарного. Отож, на один із конклавів, який відбувався ще до обрання Кароля Войтили понтифіком, він приніс матеріали для читання. Дуже нетиповий момент, адже це не були біблійні тексти чи твори когось із Отців Церкви – на той час кардинал мав із собою марксистську літературу. Й прокоментувати цей епізод найкраще фразою самого папи: “Якщо ви хочете зрозуміти противника, ви повинні знати, що він написав”.
Отож, Папа Іван Павло ІІ – це перший папа римський, який умів просити пробачення, який ніколи не зупинявся у своєму бажанні зрозуміти цей світ і приносити йому користь. Непересічними, на цьому шляху, стали його вибачення за історію з Галілео Галілеєм і виправдання цього вченого. Не менш вагомими та вартісними були й власні наукові досягнення цього церковного діяча, його діяння у інших сферах. За це все ми і пам’ятаємо Папу Івана Павла ІІ дуже людяним, мудрим і надзвичайно великодушним.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- 22 дивовижні факти про св. Йоана Павла ІІ // Credo, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://credo.pro/2019/10/174394
- Іванові Павлу ІІ виповнилося б сто років. Цитати про спокій, віру та щастя // Твоє місто, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tvoemisto.tv/news/ivan_pavlo_ii_sto_rokiv_z_dnya_narodzhennya_tsytaty_pro_spokiy_viru_ta_shchastya_109586.html
- Jan Paweł II. Przemόwienie do przedstawicieli świata nauki (Lublin, 9 czerwca 1987) // Gazeta. Pl Wiadomości, 2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://wiadomosci.gazeta.pl/wiadomosci/1,114873,2604846.html
Tomasik K. Jan Paweł II i świat nauki // ekai, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ekai.pl/jan-pawel-ii-i-swiat-nauki/
Фото: Твоє місто
Повязані записи
