Літо – час канікул і відпусток. Учні чекають літа і насолоджуються законними канікулами. Студенти, склавши сесію також мають від місяця до двох на відпочинок. Люди, котрі працюють, також чекають на відпустку. Вчителі насолоджуються нею аж 54 дні, дехто має два, а то і один тиждень. Законний відпочинок. Річ, абсолютно необхідна для того, аби набратись сил для нового навчального чи трудового року.
А чи мають канікули студенти, котрі навчаються у духовних навчальних закладах? Чи мають відпустки священики? Якщо мають то як їх проводять? І чи буває «відпустка» або «канікули» від служіння Богові?
Канонічне право Католицької Церкви, зокрема Кодекс Канонів Східних Церков говорить нам про те, що кожен священнослужитель раз на рік, підряд або з перервами має право на місяць відпустки, подбавши про належне заміщення служіння, яке виконує на своїй парафії.
Читайте також: Літній відпочинок духівника, або чи є у священиків відпустка?
Семінаристи, склавши сесію, яка триває в середньому дві третини червня, також мають право на канікули. Але це не означає, що хлопці у підрясниках два місяці літа нічого не роблять. Літо семінариста – гаряча пора для пасторальної практики, а також допомоги у семінарії та єпархії. Так у моїй рідній Львівській Семінарії всі студенти були поділені на різні заїзди, впродовж яких кожен повинен був відбути від 14 до 18 днів практики в семінарії. Також деякі єпархії залучають своїх семінаристів до тижневої праці на благо єпархії. Окрім того, літо для семінаристів різних років має різні планові заходи.
Зокрема студенти, котрі закінчили третій курс беруть участь у літній англомовній школі УКУ, четвертокурсники відвідують спецкурс, на якому їм розповідають про монаше покликання, а п’ятикурсники зі своїми нареченими беруть участь у спецкурсі Місійного служіння.
Також літо – пора християнських таборів. Вони є найрізноманітніших конфігурацій і тематики. В них семінаристи активно беруть участь, як коменданти, виховники та асистенти духівників табору.
А поза всіма своїми обов’язками семінаристи і священики – такі ж люди як і усі інші. Люблять море, сонце, пляжі, ландшафти сіл під час зеленого туризму, чи велич гірських шпилів під час сходження на них.
Священик, семінарист, та й кожен християнин повинен пам’ятати лише про одне: немає «відпустки» від свого християнства. Відпочинок від праці чи навчання не є відпочинком від Літургійної та приватної молитви, від служіння ближньому й зростання у чеснотах.
Вдалого всім відпочинку!
Володимир Мамчин
Повязані записи
