У вівторок, 27 жовтня, у львівській книгарні «Є» (просп. Свободи, 7) відбудеться презентація книги військового капелана Андрія Зелінського «Соняхи. Духовність на час війни». Зустріч модеруватиме письменниця та головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. Початок о 18:00 год.
«Соняхи. Духовність на час війни» – книжка, написана військовим капеланом, який постійно здійснює своє служіння в зоні АТО, стоїть пліч-о-пліч із тими, про кого пише, підтримує їх і проводжає в останню путь. Це книжка історій, вдячності і пам’яті. Про вміння пам’ятати, вміння бачити і співпереживати.
За словами автора, книга писалася упродовж року воєнного протистояння у різних неспокійних і гарячих точках сьогоднішнього фронту.
«Ця збірка є також скромною даниною пам’яті – надзвичайно щирою і дуже відвертою – усім, хто пройшов крізь моє життя і назавжди залишився сторожем вічності на якомусь із полів українського Сходу, – каже Андрій Зелінський. – Інколи думки народжувались «там», а викристалізовувались у слово уже «тут». Тексти справжні, як і образи та почуття, в них описані».
«Ця книга про друзів і для друзів, а тому написана з любов’ю та глибокою й щирою вдячністю. Саме їхні світлі погляди заглядають з її сторінок до сумління та серця українського читача. З цими хлопцями, молодими офіцерами Збройних Сил України, я познайомився і заприятелював майже десятиліття тому, протягом їхніх курсантських років у Академії сухопутних військ у Львові. З деякими із них підтримував спілкування упродовж усього цього часу, а згодом перетинався на стежках сьогоднішньої війни. Для мене особисто вони – втілення відданої та жертовної служби своєму народу, щирої, щедрої та до кінця вірної любові.
Коли Україну підступно підштовхнули в жорстокий безлад кровопролиття, і рідну землю огорнула непроглядна темрява, вони запалали соняхами на полях української журби. Ці тексти про глибоке і про глибоко людське. Вони – про духовний вимір людського досвіду війни та про справжню любов, здатну перемінити людину на сонце, а наш спільний біль – на радість спільної надії», – ділиться враженнями та зворушливими спогадами автор.