(Євр 11,33-12,2; Мт 10,32-33;37-38; 19,27-30)
У своїй проповіді на 1-шу неділю по зісланні Святого Духа, “Всіх Святих” Ігор (Возьняк), Висопреосвященний Архиєпископ і Митрополит Львівський, УГКЦ, наголосив, що Господь прагне, щоб кожна людина була досконалою, прагнула до добра і правди: “… Ще у Старому Заповіті Господь ставив завдання людям та вказував на їхній обов’язок, щоб змагалися за досконалість: “Будьте ж мені людьми святими…” (Вих 22,30). Це звернення Бога до кожної людини, його вказівка, очікування від людини, щоб вона освячувалася духом Господнім. Бог пропонує себе в такий спосіб: “Я бо – Господь, Бог ваш; ви маєте ставати святими й бути святими, бо я – святий…” (Лев 11,44). Всевишній бажає нашої святості, нашої близькості до нього, нашого щастя та вічного щасливого життя для усіх! За це необхідно боротися, бути вірними Господові, відрікатися своїх нечестивих забаганок, а зростати у любові до Бога та ближніх”. Про це пишуть на сайті “УГКЦ. Львівська Архиєпархія”.
Ця неділя має назву “Всіх Святих”, тобто, багатьох тих, хто втішається спасінням та вічним щастям у небі, хоч Церква не проголосила їх святими. І таких святих мільйони, а наше завдання: прилучитися до них через щире життя з Богом. Відомо, що, коли Син Божий повис на хресті, поряд були розп’яті два розбійники. Один звернувся до Спасителя: “… Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство” (Лк 23,42). Повірив у Ісуса, в його божественність, знав про Христове Царство. Розбійник, також, пам’ятав про свою гріховність, однак, довірив себе Спасителеві – і не помилився. Був нагороджений Ісусом, почувши: “… Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї» (Лк 23,43). Господь освятив його, мимо грішного життя злочинця, простив усі злодіяння й проголосив його гідним неба. Людина ніколи не поступила б подібно, навпаки, пригадувала б окаянні вчинки та судила б свого кривдника. Бог – не керується людською “справедливістю”. Ні! Він знає людське серце, приймає розкаяння невірної особи й навіть, обдаровує раніше винну персону прощенням й нагородою, раєм. Цей розбійник був гідний засуду й покарання, а через довіру до Господа – проголошений в один момент святим…”, – додав Владика.
Митрополит Львівський також наголосив, що саме Святий Дух чинить людину здібною бачити Господню славу, вдивлятися у Бога та посісти небо. Тобто, навіть грішна людина, у якої багато пороків, ладна пізнати Господа, Його милосердя і стати часточкою Його світла: “У Святому Писанні читаємо про Йоана Хрестителя, що він «був справедливий і святий». Так, цей провадив строге життя у пустині, перебуваючи у молитвах та пості, але ми досвідчили, що святість можна досягнути й тим, хто чинив великі промахи в житті. Справа у тому, що варто присвоювати досконалість, яку пропонує нам Пресвята Трійця. Господь не звинувачує людину в її скоєнні гріхів, лише звертається, щоб більше не віддавалася їхнім обіймам. Дуже гарно звертався святий апостол Павло до народу: “Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність…” (Кл 3,12). Він називав людей святими й вибраними, благословляв їх на чеснотливе життя. І святі – не ті, хто повинен чинити чуда, лише, особи, які сумлінно виконують волю Бога й стараються чинити правду в кожному місці. Дуже багато тексту знаходимо в Святому Писанні, де згадується простих людей, як святих осіб: “Вітайте Філолога та Юлію, Нерея і його сестру, Олімпія і всіх святих, що з ними” (Рм 16,15)…”.
Згадав Висопреосвященний Архиєпископ і подвиг героїв “Небесної Сотні”, й безцінну жертву тих,хто сьогодні боронить свою землю від лютого ворога, який намагається окупувати Східну Україну, зламати її дух. Навіть сам Христос про таких осіб сказав: “Більшої любові ніхто не має, ніж та, коли хто душу свою покладає за своїх друзів” (Iв 15,13).
Наприкінці проповіді душпастир розповів про найважливішу місію людини у теперішній час: “Людині потрібно звільнятися від неупорядкованих пристрастей, а керуватися любов’ю до Бога та ближніх, одягатися у чесноти віри і надії, шукати правди й жити нею, – в такий спосіб теж ставати праведними. До святості не потрібно шукати геройських подвигів зовні чи віддати своє життя у певній боротьбі. Ні! Господь одягає праведністю кожну людину, яка з любові до нього бореться проти усякого грішного й недосконалого, а шукає усього, що згідне з волею Бога! А хто помиляється й чинить духовні промахи, – необхідно через покаяння примиритися з Господом й ставати на праведну путь життя. Пресвята Богородиця не вчинила жодного чуда, лише цілковито була в руках Бога, як його слуга.
Просімо матері Божої, щоб навчила нас ставатися покірними слугами Небесного Отця. Хай гаслом нашого життя буде шукання Христової досконалості, який, вказуючи на свого Отця заохочував: “Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт 5,48). Маємо велику хмару свідків Божих, тому “… відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало… вдивляючись пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри…” (пор. Євр 12,1-2)”.
Повязані записи
