Пропонуємо переглянути важливі погляди Глави українських римо-католиків щодо духовності нашої держави і складної ситуації в Україні.
“В Псалмі 122 ми чуємо, як людина повна віри і турботи про добро кличе до Бога:
Просіть для Єрусалиму миру; нехай щасливі будуть ті, що тебе люблять
Хай буде мир у твоїх мурах, безпека у твоїх палатах.
Задля братів моїх друзів скажу я: “Мир нехай буде в тобі!”
Сьогодні ці слова ми можемо використати і віднести до ситуації, у якій опинилася Україна, яка 21 листопада 2013 р. розпочала на очах всього світу закликати про мир, добро і справедливість для своїх братів і друзів. Цей великий суспільний рух, започаткований молодими людьми, студентами українських університетів, порушив величезну частину суспільства, яка пішла за голосом туги за справедливим та чесним життям”.
“Політична ситуація, в якій знаходиться Україна, небезпека, яка загрожує її границі, це результат того, що людина підкорилася спокусі сатани. «Дам тобі все, чого забажаєш. Хочеш багатства – ось, маєш; хочеш влади – матимеш її, хочеш побратимів – матимеш їх в надмірі. Все це дам в замін за одну маленьку обітницю – не ділитися отриманим з ніким, стерегти все для себе і пильнувати як власну зіницю ока». Оперта на таких обіцянках влада є наче залізний бовван на глиняних ногах, який мусить звалитися, бо бракує у ньому в’язкої речовини, якою є любов до Бога та ближнього”.
“Про те, що існує необхідна потреба великої молитви за життя говорив бл. Йоан Павло ІІ в енцикліці «Evangelium Vitae». У відповідь на його слова щороку в кожній країні святкується День Святості Життя, який є нагодою до того, щоб «державна, суспільна влада і громада задумалися над покладеною на них відповідальністю за охорону і будування поваги до людського життя, особливо найменших, найслабших людей і тих, які приречені на допомогу інших”.
“Від справжнього навернення до Бога залежить зміна нашого середовища, нашої Батьківщини і всього світу. А навернутися — означає обдумати та переглянути наше приватне та суспільне життя. Дозволити Богові проникати в принципи, що керують цим життям. Ось наше християнське завдання, що виникає з хреста Майдану”.
“Не хочемо створювати враження, що Церква безпосередньо ангажується в політичну діяльність. Католицьке вчення ясно говорить, що Церква не може приймати якусь одну політичну сторону. Церква є понад поділами і захищає цінностей. Але ми свідомі того, що проголошення соціальної доктрини Церкви, захист прав людини і людських спільнот, допомога жертвам несправедливості чи політичного гніту – тобто «політика» у ширшому сенсі того слова як турбота про загальне благо є невід’ємною частиною душпастирства і євангельського служіння нашої Церкви. І це ми намагаємося робити”.