Завтра, 11 жовтня 2018 року, у Парковій аудиторії Центру Шептицького відбудеться Міжконфесійний симпозіум про сімейні цінності. Він матиме назву: “Чоловік та жінка: комплементарність у сучасному світі”. Початок о 17:00. Під час події обговорять головні виклики, які стоять у сьогоденні перед подружжями, не оминуть питання гендеру. У чому будуть особливості цьогорічного симпозіуму, чим він відрізнятиметься від попередніх та які спікери долучаться розповів співорганізатор, аспірант кафедри історії Церкви УКУ, співробітник Інституту родини та подружнього життя, Назарій Петрів.
-
Чому цей симпозіум, на відміну від попередніх, матиме міжконфесійний формат?
Готуючись до заходу, вирішили зосередити увагу на тих викликах та завданнях, що постають перед членами абсолютно усіх християнських деномінацій, коли мова йде про подружжя та родинне життя, а зрештою, стосується людської антропології та статевості загалом.
Особливістю цьогорічного заходу, є ще й той факт, що на відміну від попередніх подій, даний симпозіум, матиме інший формат не доповіді, а радше панельної дискусії. Дискутантами виступлять ректори богословських навчальних закладів Української Греко Католицької Церкви, Римо-Католицької Церкви, Баптистської Теологічної Семінарії та Вільного Православного Університету ім. св. Софії.
Географічно захід репрезентуватиме наступні міста: Київ, Львів та Стрий.
Зрештою, ще однією особливістю заходу є його тематика, якщо попередні симпозіуми були присвячені виключно внутрішньо сімейним взаєминам поміж подругами та вихованню дітей, то цьогорічний симпозіум матиме трохи інші акценти, адже говоритимемо про комплементарність чоловіка та жінки у сучасному світі, що думаю, дозволить нам отримати значно ширшу платформу для дискусії. Адже взаємодоповнюваність чоловіка та жінки – є природньою даністю, яка в найбільшій мірі – реалізується в подружжі, але очевидно, не зводиться і не вичерпується останнім.
Які основні меседжі лунатимуть на симпозіумі?
Перш за все, оскільки, захід є міжконфесійною подією, маємо намір створити добру платформу для рівноправного діалогу представників найбільших християнських конфесій, що діють в країні та забезпечують духовний провід українців. Поза тим, маємо передбачено кілька тематичних блоків які власне й задаватимуть траєкторію руху та розвитку нашого діалогу. Перший з них – присвячений християнському погляду на буття чоловіком та жінкою у ХХІ сторіччі. Наступний – стосується питань культури та традиції, які впливають, а часто навіть, витворюють певну культуру взаємин поміж чоловіком та жінкою у суспільстві, релігійній групі чи в нашому випадку Церкві, родині та сім’ї.
Останній, третій блок присвячений тим викликам, що постають не лише перед інститутом подружжя, але й навіть намагаються підірвати основи християнської антропології.
В тому ж блоці говоритимемо й про нові завдання для Церкви, що продиктовані сучасною культурою. Дискутуватимемо на доволі складні, а подекуди навіть, провокативні теми, як от наприклад, ЛГБТ та християнство, питання гендеру та інші не менш складні теми.
Вибір саме такої тематики продиктований – глибокою потребою, що назріла в суспільстві ще раз публічно представити вчення християнських Церков пов’язане із вище переліченими питаннями. Адже, зараз надзвичайно поширеною практикою у ЗМІ є перекручування чи вигідне трактування церковного вчення щодо певних «інтимних тем».
Чому під час цьогорічного симпозіуму зосереджуватимете увагу на особистості чоловіка та жінки?
Слід одразу сказати, що дана тема – не є новинкою чи не дискутованою в церковних колах. Зокрема Римо-Католицька Церква має ряд документів, папських листів, звернень, послань, що присвяченій даній темі. Згадати хоча б наприклад, папську енцикліку «Про гідність жінки», що побачила світ у далекому 1988 р. , а українською була перекладена щойно у 1995 р.. Остання спровокувала чи радше сказати, дала поштовх до переосмислення ролі жінки у житті не лише родини чи Церкви, але й суспільства загалом. Одним із наслідків енцикліки стало пожвавлення жіночого руху в Церкві. Зокрема уже кілька років поспіль у Ватикані відбувається міжнародна конференція Голос віри , участь у якій беруть жінки-лідери з усього світу.
Зовсім нещодавно, а саме 21-26 серпня в ірландському м. Дубліні відбувалась Всесвітня зустріч сімей.
І якщо питання родини та ролі жінки – стоять на порядку денному та без сумніву є високопріорітетними для будь-якої християнської Церкви, то от із переосмисленням ролі та завдання чоловіка у сучасному світі – виникає ряд труднощів. Зрештою, чоловіки стали тією групою,, яка опинилась перед рядом викликів та завдань які потребують колективних рішень.
Особливо помітно це на прикладі українського суспільства, де й досі продовжують жити стереотипи накшталт «терпи ти ж мужик» і т.д. . Тут одразу хочу пояснити про що йде мова, та що маю на увазі. Звісно абсолютно дивним та неприродним є скажімо, спроба певної категорії осіб чоловічої статі поводитись як особи протилежної статі, однак спектр, емоційних та почуттєвих гамм, які маю на увазі у чоловіків – набагато ширші. Дуже часто молоді чоловіки, а особливо ті, які виросли у неповних сім’ях -просто стають жертвами цільової, продуманої та спланованої пропаганди, основною метою якої є розмивання християнських цінностей та у певних випадках, навіть, підміни понять. Звісно, згадуючи про ці феномени, не маю на меті скажімо вчергове скаржитись на те, як важко Церкві свідчити вчення Христа у сучасному світі. Однак, ситуація, що її засвідчуємо та переживаємо сьогодні, вимагає від Церкви і не лише священослужителів, але й богословів, та інших спеціалістів з найрізноманітніших ділянок людської життєдіяльності, які вважають себе християнами, вчитися говорити та свідчити свою віру публічно. Іноді, щоб допомогти зрозуміти треба- просто спершу пояснити людині про що йдеться. У випадку із християнським розумінням «буття чоловіком» чи «чоловічості» як такою, перш за все необхідно ще раз з актуалізувати та публічно озвучити відповідь на питання, «а що означає бути чоловіком з християнської перспективи?».
- Якими будуть результати симпозіуму?
Доволі складно спрогнозувати наслідки, адже, щоб побачити плоди спершу – необхідно засіяти зерно. Метою даного симпозіуму і є власне спроба засіяти це зерно, яке б сприяло пошуку та напрацюванню спільних ініціатив, а можливо й прийняттю конкретних рішень щодо питань взаємодоповнюваності чоловіка та жінки та їхньої місії у світі.
Розмовляла: Юліана Лавриш
Повязані записи
