Проєкт ІMolytva доступний в Україні вже понад рік. Ця ініціатива щоденно пропонує онлайн-розважання: уривок зі Святого Письма, вступ до молитви, молитви із музичним супроводом, прикінцеву розмову. Започаткували проєкт отці Товариства Ісуса (Єзуїти). Чому необхідною є щоденна молитва, навіщо перейшли в онлайн-формат ще до карантину і як навчитися розміреного молитовного ритму в шаленому та буремному сьогоденні – ми запитали у священника Віталія Осмоловського, співзасновника проєкту ІMolytva в Україні, який також розповів, якою є Ігнатіанська молитва і чому постать засновника Товариства Ісуса актуальна за будь-яких обставин.
У чому суть проєкту ІMolytva?
Цей проєкт заснували британські єзуїти. Він називається “Pray as you go”. Відтак вже єзуїти з інших країн почали його впроваджувати на місцях. Передусім цей сервіс призначений супроводжувати людину всюди, де б вона не була, допомагає молитися упродовж дня: чи в дорозі, чи перед роботою, чи в університеті. Звичайно ж, не під час лекцій😊 Щодня ми пропонуємо нову молитву – переважно з Євангелія дня. Однак це не думка дня і не проповідь, а основа для власної молитви. Тривалість молитви – різна: від 5 до 10–15 хвилин. У подкасті поєднано музику, текст Божого Слова і розважання. Мета — стати більш уважними до Божої присутності в нашому житті, вчитися зростати у цих взаєминах з Ним, слухати це Слово, розмірковувати над ним і впроваджувати у своє життя там, де ти є. Щоб слухати і чути, дивитися і бачити, відчувати і втілювати. Тобто цей спосіб спілкування з Богом, ця запропонована молитва ґрунтується на Духовних вправах Ігнатія Лойоли.
Як у наш дуже пришвидшений час налаштуватися на молитву? Можливо, є якийсь рецепт?
Рецепт простий – увімкни і слухай. Засмакуєш згодом, якщо ще не засмакував. Це так само, як із їжею. Якщо не маєш апетиту, то мусиш принаймні почати готувати чи їсти. І з молитвою теж так. Якщо шукатимеш додаткових знаків, імпульсів, то можеш їх і не знайти. Але якщо ти відкритий на Боже діяння, на Божу волю, то молитва неодмінно прийде. Створювати подкасти не є легко. Потрібно прочитати євангельський уривок, відчути його, «прожити», написати розважання за встановленою схемою. Ці розважання – дуже різноманітні.
Часто в медіях чуємо пафосні, завчені, пишномовні коментарі до Євангелія дня, які виголошують священики нібито у світлі софітів. Однак кожна людина прочитаний уривок зі Святого Письма переживає по-своєму, відчуває по-своєму, навіть глибоко розуміє ті чи інші сентенції. Чому ж сестри-монахині не коментують Святого Письма? Чому мирянки цього не роблять? Чому жінки публічно не коментують Святого Письма, самостійно не створюють для цього платформ. Наш проєкт надає їм таку можливість. Необов’язково закінчувати богословський факультет, щоб коментувати Святе Письмо, розважати над ним. Тож заохочую жінок ділитися такими розважаннями, такою молитвою.
Ви зазначили, що основа цієї молитви – Духовні вправи Ігнатія Лойоли. У чому особливості Ігнатіанської молитви, популярність якої у світі постійно зростає?
Духовні вправи Ігнатія Лойоли скеровані на міжособистісний контакт із Богом, Ісусом. Головна мета — зрозуміти себе, яким / якою я є, і яким є мій Господь, Він реальний, чи вигаданий. Бо дуже часто молячись, ми не звертаємо уваги на те, скільки суто “мого” є у погляді на Бога. А також не дослухаємося до того, що сьогодні Бог хоче сказати мені. Феномен цих Духовних вправ у тому, щоб розпізнавати порухи душі через споглядання і медитацію. Медитація — це більш розумове задіяння у молитві, а споглядання — це коли ти немов би “додаєш” себе у цю сцену, у цю притчу і дивишся, де ти є. Який Господь, де Він є, чи ти є біля нього, далеко чи близько? Така форма молитви і є духовністю. На мій погляд є 3 рівні духовного зростання: релігія, віра та духовність. Як не прикро, в Україні більшість людей зосереджується на першому рівні, тобто на релігійному. Переважно тут ідеться про виконання ритуалів, відмовляння молитов, здійснення процесійної ходи, дотримання всіх умов, приписів, наказів тощо. Вже потім, коли є наполегливість, то входиш у сферу Одкровення, сферу віри, коли Господь відкриває себе, ти починаєш вступати із ним у міжособистісний контакт, будуєш взаємини. Коли я пізнаю Його, ми познайомилися, тоді виходжу на третій рівень, там можуть бути навіть містичні переживання. Ігнатіанська молитва побудована на тому, щоб допровадити людину до цього третього рівня. Кожна особа може мати лише тиждень такої молитви (Духовних вправ) на рік. Бо це дуже серйозна молитва, вона має тривати в тиші, відокремлено від світу, від щоденних клопотів, ти спілкуєшся лише зі своїм духівником, медитуєш і можеш відчути, як Бог діє. Чому люди мають потребу в такій молитві? Вона була актуальною завжди й дуже актуальна саме тепер, коли світ такий кольоровий, шалений, різноманітний – у цьому всьому можна легко загубитися. Навіть декілька хвилин на тишу, молитву, розважання не кожен може знайти. Тому це теж було імпульсом, щоб запустити проєкт ІMolytva.
Засновником Товариства Ісуса, яке і започаткувало проєкт ІMolytva, був Ігнатій Лойола. Розкажіть, чому його постать актуальна сьогодні і як у контексті сьогодення, наприклад, розуміти його цитату про те, що “Ціль виправдовує засоби”.
На мою думку, кожну цитату важливо розглядати в контексті її походження, історії життя людини, яка її сказала тощо. Так, цей вислів приписують Ігнатію та єзуїтам (між іншим Антоніо Ескобару і Мендосі), хоча подібно сказав і Нікколо Макіавеллі (Il fine giustifica i mezzi). Повертаючись до Ігнатія, він був звичайною живою людиною, був солдатом, був грішником. Убивав ворогів на війні (ipso facto), мав проблеми із законом. Ці його недосконалості уподібнюють Ігнатія до всіх нас, які поки що не є святими. Він був дуже хоробрим. У часи інквізиції, навіть коли йому могла загрожувати смерть, він залишався вірним Церкві. Був особистістю, стійким та наполегливим. Багато людей могли б відійти від Церкви, зазнавши переслідувань, та й відходили, але він не відійшов. Ігнатій був рішучим та розумів, що для апостольської діяльності необхідні знання, тому освіту почав здобувати тоді, коли йому було вже за 30-ть. На той час такого не сприймали, багато хто насміхався з нього. Однак він знав, що освіта допоможе йому краще пізнати Бога та виконувати своє служіння. Він горів любов’ю до Бога, і ця любов до Ісуса була “заразною”, ширилась, вона сягала багатьох сердець. Його талант навчатися і навчати, вміння будувати особисті взаємини з Богом товаришували йому на щодень. Він не хотів бути генералом Товариства, не хотів, щоб воно називалося його іменем, “ігнатіанці” чи якось так, а розумів і казав, що все має бути на більшу славу Божу (Ad maiorem Dei gloriam). Тому заснував орден Єзуїтів на честь Ісуса.
Також варто сказати, що Ігнатій Лойола мав певною мірою і феміністичні погляди. Для нього і жінки, і чоловіки були однаково важливими, однаково цінними, попри різне походження, різне становище у суспільстві. А на той час це було дуже радикально, адже жінки не мали права здобувати освіту, їх ставили на друге місце, вони мали пильнувати хату та дітей. І зосередження деяких представників Церкви на тому, що чоловік був сотворений першим і так далі, і так далі, це принижувало жінку. Адже не чоловіка, а людину Бог сотворив першою (книга Буття 1:27). Ігнатій не звертав уваги на окремі різнотлумачення і мав власний, Богом нáтхнений погляд на речі та реалії, у яких йому довелося жити, – на більшу славу Божу.
Посилання на сторінку iMolytva:
Повязані записи
