З корисними лайфхаками з власного досвіду ділиться з нами священник УГКЦ о. Дмитро Романко, духівник руху «Справжня любов чекає», сотрудник парафії Пресвятої Богородиці Володарки України УГКЦ.
- Перш ніж одружитися потрібно поставити собі запитання чи знаю я якою повинна бути моя сім’я? Ми повинні знати куди ми маємо прямувати. У періоді нареченства потрібно обговорити цілі майбутнього сімейного життя, визначити основні моменти. Дуже часто, коли хлопець з дівчиною зустрічаються, то вони бачать сам день одруження, але за цим днем не відчувають перспективи всіх тих років, які їх чекають під час життя разом. Всі готуються до самого одруження. Відтак молодих людей хвилюють питання, щодо того, як вони будуть святкувати, де житимуть. А подружжя – це корабель на якому двоє людей згодились перебувати і плисти в одному напрямку. Пізніше у них збільшується кількість пасажирів, які їх тішать і, водночас, вимагають певної відповідальності.
- Задумаймось чи дійсно стосунки у житті займають те місце, про яке ми говоримо? Підрахуйте, скільки часу назагал займає момент навчання про стосунки у вашому житті. Чи ми зростаємо професійно, духовно. Адже нас не вчили в університеті та школі будувати стосунки. Нас вчили здобувати фах, але про стосунки не йшлося. Поставмо собі запитання: “Чи тематика стосунків займає таке саме місце як професія у моєму житті?” ,”Чи ми питаємось у досвідчених сімей як вони собі дають раду? “Чи ми проводимо час зі сімейними людьми?”. Тим самим, перебираючи їхній досвід. Хоч про кохання говорять усі, проте, ця тема, займає дуже маленьку частинку нашого часу.
- Потрібно уважно обирати, які фільми дивитися. З кого ми малюємо образ майбутньої сім’ї? Хто є для нас натурниками? Стосунки – це як малювання величної картини. Мусимо собі дати відповідь на запитання: хто саме позує нам? Коли ми чуємо кохання, то найчастіше ми собі уявляємо образи не з реального життя. Найчастішими є образи з фільмів, з різних вигаданих художніх історій. Якщо у наших стосунках більше уявних ситуацій чим реальних, то найімовірніше ми будемо розчаровуватись. У реальному житті не можливо застосувати ситуації з фільму. В таких випадках нам буде здаватися, що ми будуємо не ті стосунки і не з тою людиною. Постійне розчарування може послаблювати віру у справжнє кохання. Призведе до рутинної домовленості, до взаємного забезпечення комфорту. Важливо вміти відфільтрувати, щоб фантастичних образів не стало більше, чим реальних. Це для нас важливо, щоб говорити собі правду про стосунки. Тому краще спілкуватися і проводити час з живими людьми.
- Від чого врешті решт залежать щасливі стосунки? Рецепт дуже простий: має бути двоє людей обов’язково з позитивним досвідом будівництва стосунків. Необов’язково власним, а можливо також і чужим. Важливо звернути увагу, чи є в мене ті риси, від яких залежать щасливі стосунки? Найважливіші риси: вміння брати відповідальність, усвідомлення того, чи спроможний я виконати перед іншою особою те, що сказав. Чи спроможний хлопець у момент, коли каже дівчині « я тебе кохаю» забезпечити її? Коли вона, наприклад, не матиме змоги фінансово наповнювати сім’ю. Сім’я дуже нагадує будь-який інший проект, і потребує доброго і сухого рахунку. Не вміння належно підготуватись до побуту руйнує стосунки. Це може суттєво вплинути на романтику у майбутньому. Друга річ – чесність. З тим ще складніше, ніж з відповідальністю. Як спадок з Радянського Союзу ми отримали нечутливість до обману. Він стає побутовим. Ми звикли до маленької брехні. Її проблема в тому, що призводить вона до великої брехні, а це руйнує довіру і стосунки. Також надзвичайно важливим є вміння бути добрим і дбати про добро. Бути емпатичним, тобто співпереживати певній людині. Вміти бачити потребу людини і нею перейматися. Подружжя тримається на одній ідеї – спільне добро двох людей.Якщо чогось не вистачає, то велика ймовірність, що наші очікування не справляться.
- Задумаймось: “наскільки добре вмію комунікувати?”. Від цього залежить успішність стосунків. Стосунки – це те, що ми разом творимо. Стосунки потребують чим більшого й кращого спілкування. Важлива якість у спілкуванні. Чи проговорюємо ми свої відчуття. Чи обговорюємо життєві ситуації, те, що відчуваємо. Ми потребуємо якомога більше розмовляти про все.
- Спільний час. Чим більше ми проводимо часу з іншою людиною, тим краще ми її розуміємо. В центрі життя повинні бути «ми». Чи готові ми за це «ми» змагатися? Наскільки дійсно той час який є ми присвячуємо один одному. Якщо чоловік спішить з роботи до дому, то для дружини це є величезним знаком того наскільки чоловік цінує її і їхні стосунки. Зі сторони дружини це проявляться так, що у потребі розмови перше місце починає займати чоловік, а не подружка.
- Стосунки тримаються тоді, коли є їхня правильна ієрархія. Батьки відходять на друге місце, а пізніше навіть на третє. На першому місці є чоловік чи дружина, на другому діти, а тоді вже батьки. За такої ієрархії всі почуваються комфортно і у безпеці. Подружжя без дітей не вважається неповноцінним. Означає, що вони мають особливе покликання від Бога. Діти не є єдиною ціллю подружжя, основною ціллю подружжя є дбати про добро один одного.
- Потрібно ретельно виконувати свої обов’язки. Ми повинні бути готовим постійно вчитися і вдосконалюватися. Постійно шукати джерела і ресурси, щоб зростати у стосунках. Шукайте різноманітні навчальні програми. Найскладніші моменти для сім’ї – це свята. Під час свят дуже часто бувають загострення. Свято випадає зі загального нашого ритму життя. Ми не готові до зміни розкладу нашого дня. Система дає збій через неопрацьовані механізми. В такому випадку треба наперед спланувати.
- Стосунки між батьками і дітьми повинні цілковито перебудуватися. Батьки дуже хочуть допомогти, але така допомога часто стає руйнівною. Порада для батьків: не втручатися і не допомагати. Потрібно їх просто відпустити. Добре було б подбати яким чином ми можемо допомогти дітям жити окремо. Це не елемент розкоші, а необхідність. Це ефективний інструмент. Відстань між батьками і дітьми має бути такою, щоб діти мали можливість зростати. Часто одруження виглядає обрядово, а не практично. Найгірше, коли для батьків нічого не змінюється. Важливий момент перемикання. Вони отримують відповідальність. Чітке розрізнення є дуже важливим. У момент одруження все перемінюється.
- Спільне молитовне життя подружжя – це свідчення того, наскільки Бог має значення для нас. У момент одруження нас Бог об’єднує. Обіцянка наречених закінчується словами: «Так мені Боже допоможи у Тройці святій єдиний і всі святі». Бог робить так, що дві абсолютно різні людини творять єдність. Це через те, що Бог робить чуда і переміни. На першому місці має бути духовне життя, а все решту є похідним. Якщо духовне життя є вінцем сімейного життя, то повірте, що така сім’я не матиме жодних загроз. Це так, як в Кані Галилейській вина не стало, а наречені навіть не знали про цю проблему. Бог будучи присутнім зробив для них чудо. Якщо подружжя запросить Бога у своє життя, то вони навіть не будуть бачити багатьох проблем, від яких Він їх врятує. Такі стосунки стають вогнетривкими і місцем радості й прослави Бога.
Повязані записи
