Сьогодні, 19 квітня 2018 року, Верховна Рада України підтримала Звернення Президента України Петра Порошенка до Вселенського Патріарха Варфоломія з приводу надання Томоса про автокефалію Православної Церкви в Україні. “За” проголосували 268 народних депутатів. Нагадаємо, що 17 квітня 2018 року Президент України повідомив, що вирішив звернутися до Вселенського Патріарха щодо створення автокефалії помісної церкви в Україні та закликав парламентарів підтримати таку його ініціативу. Вчора у Раді зареєстрували відповідний проект постанови.
Ми попросили представників православних Церков Львова поділитися думками з приводу цієї події. Пропонуємо ознайомитись із позиціями Митрополита Львівського і Сокальського УПЦ КП Димитрія (Рудюка), а також чекаємо на коментарі представників духовенства:
“Вперше в історії України так гучно заявлено владою, зокрема Президентом Петром Порошенком та Верховною Радою України, про визнання автокефалії Української Церкви. Ми щойно переконались в якмх муках народжується правдива Церква, правдиве Українське Православ’я, як зашипіли ті, хто ненавидить України і всього українського. Не зупиняймося і щиро молімось за утвердження Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Всяке блеяння про те, що українська влада втручається у справи Церкви не має під собою ніяких аргументів. Наведу кілька історичних прикладів і перший з них, як не крути, це приклад з часів Московського Царствія, коли у 1589 р. за тиском з боку царя Бориса Годунова і його двору на Патріарха Єремію Траноса було проголошено Московський Патріархат. Ще більш промовисті випадки маємо з історії національно-церковно-визвольного руху балканських народів з-під Османського ярма. Так само маємо прямі заяви і звернення до Вселенського Патріарха польського уряду щодо незалежності Православної Церкви в Польщі, які завершилися наданням томоса про автокефалію від 13 листопада 1924 р. Не відставав у цьому й український уряд. 28 жовтня 1918 р. на осінній сесії Всеукраїнського Церковного Собору, міністр гетьманського уряду О. Лотоцький зачитав декларацію, в якій уряд гетьмана П. Скоропадського декларував основні засади української державної влади, в яких наголошувалось на тому, що в самостійній державі має бути й самостійна Церква. Не забуваймо й того, що 1 січня 1919 р. Директорія УНР видала “Закон про автокефалію У.А.П.Ц.”, головною засадою якого було проголошення автокефалії, тобто повної незалежності Української Православної Церкви. З цією метою О. Лотоцький від імені уряду Директорії УНР прибув до Стамбула і у квітні 1919 р. розпочав переговори з Константинопольською Патріархією, метою яких було визнання автокефалії Української Православної Церкви.
З огляду на ці історичні факти в контексті 100-річного ювілею цих подій, ми повинні всіляко підтримувати такі наміри Президента і Верховної Ради, тому що вони націлені на те, щоб адміністративно впорядкувати Українську Православну Церкву, яка не бажає бути в єдності з Московським Патріархатом і промовисто показує, що тепер національно-духовна безпека нашої Держави, особливо тепер, є дуже важливою”.
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
