Заради кого запалала зірка на небі та з`явились тисячі Ангелів, співаючи пісню Благої звістки, заради кого прийшли три мудреці зі Сходу з дарами і воїни вбили тисячі дітей? Все це заради Ісуса Христа – Спасителя світу, Сина Пречистої Діви Марії!
Настав час куті, дзвіночків та гучних колядок… Святковий настрій наповнює повітря торжеством і радістю. Весь час ми крутимось в одному руслі – подарунки, свічки, запах ялинки… і забуваємо найголовніше, що Різдво Христове – це родинне свято. 7 січня – це свято сім`ї, торжество традицій і перемога моральних цінностей.
40-денний Різдвяний піст наближає християн до великого світлого торжества. Днем посиленого приготування до Різдва Христового вважається Святвечір (6 січня). За строгими правилами до вечора віруючим рекомендовано відмовитися від їжі і лише при появі першої зорі – символі Вифлеємської зірки – можна вкушати кутю та інші пісні страви.
Згідно повідомленню Євангелії, коли римський імператор Август, що правив Іудеєю, оголосив перепис населення. І кожен повинен був записатися саме там, звідки був родом. Праведний Йосип вирушив із зарученою з ним Пресвятою Дівою Марією до свого рідного міста Вифлеєм. У гостинному домі не знайшлося вільних місць, тому подорожуючі знайшли притулок у печері, куди на ночівлю заганяли домашніх тварин. В цьому вертепі й народився Спаситель. Першими, поклонитися втіленому Богу, прийшли пастухи, сповіщені Ангелами. Вслід за ними, прийшли три царі-волхви і принесли символічні дари. Про подію народження Месії їм сповістила зоря, її називають Вифлеємською. Появу на небі цієї незвичайної зірки вони чекали все своє життя. Святитель Василій Великий стверджує: «Над печерою, де народився Спаситель, запалилась не просто зоря. То була розумна сила – Ангел, якого Бог послав на цю важливу місію».
Будинки і храми на Різдво традиційно прикрашають ялинками і соснами, що символізують вічне життя. Мало хто знає, що звичай наряджати Різдвяну ялину пов`язаний з образом райського дерева, багатого на плоди. Християни зобов’язані прикрашати не тільки свої оселі, а й преображати та прикрашати себе добрими ділами. Різдвяний час максимально потрібно присвятити найближчим людям. Примиритися з усіма. Адже, ми повинні святкувати не тільки тілесно, але і духовно.
Митрополит Антоній Сурожський навчає: «Свято Різдва Христового – один з днів, коли ми глибоко і радісно переживаємо зустріч з Богом. До цього урочистого й чудового дня світ і Бог були розлучені гріхом, і людина, як би вона не намагалася зустрітись з Богом, не могла здійснити це своїми силами. Тоді Бог, у Своїй безмірній любові та милості – став людиною. Він пройшов ту жахливу межу, яка розділяла людину загублену для вічного життя і вічної радості».
Ми змушені усвідомити, що подія Різдва Христового, як вчить нас Православна Церква, символізує примирення людини з Богом. Господь Ісус Христос приходить у світ щоб звільнити людство від гріха, прокляття і смерті. Святі отці наголошують, що Бог став людиною, щоб людина стала Богом! По словам святого Максима Сповідника: «Що не прийняте – те не вилікуване». Тобто, Господь бере на себе людську плоть і пропонує нам обоження по благодаті. Одним словом, ми повинні готуватись до вічності – очищати нетлінну одежу безсмертної душі. І у визначений час, бути готовими предстати перед Отцем і Творцем та сказати – Господи, ось я, а ось мої діла!
Святкуючи Різдво Христове, ми невільно стаємо сопричасниками благодаті Божої та учасниками Святого сімейства! Бажаю всі нам, дорогі брати і сестри, щоб Богомладенець Ісус Христос народився у нашому людському, закам’янілому гріхами серці, і розтопив його своєю любов`ю і опікою!
Христос роджається! З Різдвом Христовим!
Підготував протоієрей Діонісій Буренко