Державна незалежність сьогодні – це не предмет дискусій чи сумнівів, a визначальна умова і принцип буття народу. Незалежність не даність, на яку можна не зважати її носіям. Вона має дорогу ціну і потребує постійного утвердження не лише у геополітиці, але й у свідомості кожного громадянина. Незалежність держави є запорукою національного розвитку та самореалізації народу. Адам як перша людина отримав свободу волі для самовизначення та самореалізації у Божественній Любові, але зробив інший вибір, так і незалежність є запорукою вільного розвитку народу, який може знецінити цей великий дар. Як колись давні старозаповітні суспільства, спокутуючи порушення Божих Заповідей та морального імперативу болючими втратами, повертали собі власну державну організацію та царів, так і сьогодні ми навчаємося цінувати багатостолітні здобутки, віддаючи часто найдорожче – життя. Державна незалежність і тепер є запорукою нашого духовного зростання, а помилки та гріхи (у різних сенсах) минулого також входять в означену ціну.
На жаль, сьогодні ми розуміємо, наскільки довго українці торували шляхи своєї самобутності. Навіть після падіння імперії зла. У столітній ювілей Національної революції ми знову змушені відповідати на майже такі ж запитання й виклики, як і сто років тому. Але вимір Незалежності все той же: в історичному сенсі перший Президент України історик Михайло Грушевський наголошував на тяглості держави від Володимира Великого, котрий, за літописним свідченням, навіть у виборі релігії апелював до незалежного державного буття. Відомий український політик, суддя, учасник боротьби за державність 1917-1921 рр. Михайло Шкільник, окреслюючи у своїх спогадах національні риси та природні ресурси українців як підставу самостійного політичного буття, наголошував на сенсі Української Держави, що мала б «відіграти важливу й корисну роль в історії людства». Тож історичний досвід спонукає до усвідомлення Акту Незалежності саме як запоруки майбутнього держави, як шляху її оновлення та модернізації для гідної відповіді на виклики часу, та засобу забезпечення громадянам добробуту й вільного розвитку, а цим – здійснення своєї історичної ролі.
Підготував Василь Кметь
Повязані записи
