Своїми думками про велике свято – Вознесіння Господнє, важливий вплив екуменічного діалогу на українське суспільство та віру в єдність і нескореність України поділився о. Іван Ходонович, вікарій кафедрального собору – Митрополичої Базиліки Успіння Пресвятої Діви Марії (РКЦ).
– Отче Іване, в чому полягає найважливіше значення свята Вознесіння Господнього для кожного християнина?
Сьогодні ликують небо і земля, випромінюючи радість від того, що Ісус Христос вознісся на небеса. Свято Вознесіння уособолює велику надію кожного християнина бути причетним до цього торжества, адже і ми, врешті, колись будемо сидіти праворуч на ліворуч Бога. Це свято вже у 4-5 ст. міцно вкоренилося в християнському світі та стало традиційним. Сам ХристоС каже: “Я йду приготувати місце вам”, своїми словами зміцнюючи нашу надію на спасіння. А вже через два тижні ми святкуватимемо Зіслання Святого Духа – день віри, правди та любові.
– Наскільки сьогоднішній день є особливим у духовному плані для нашої держави, в часи розбрату та війни?
Саме у теперішній час Україна проходить через період самоідентифікації. Кожен із нас має чесно відповісти на запитання перед своєю совістю: “Я людина віруюча чи ні?”, “Я йду за Христом чи воюю з Ним?”. “Я дитя цієї землі чи її ворог?”. Врешті, наша душа, душа нашої країни тягнеться до Бога. А Христос уособлює світло, правду та любов, в яких ми повинні черпати силу і незламну віру в те, що правда переможе. Христос Воскрес, і Україна має об’єднатися, щоб стати сильнішою. Коли ми будемо разом, коли Захід та Схід спільно змагатимуться за правду, нашу Вітчизну буде неможливо здолати.І неважливо, що ми розмовлємо різними мовами, чи плекаємо різні цінності. Головне – що ми прагнемо осягнути сьогодні на землі, щоб потім послуговуватися цими істинами на небесах.
– На Вашу думку, як проявляється екуменічність свята Христового Вознесіння крізь призму останніх подій та пошуку діалогу між різними християнськими конфесіями України?
У цей день не просто одна Церква: Римо-Католицька, Православна, Греко-Католицька чи Протестантська тощо, а вся Вселенська Церква звеличує Вознесіння Христове, перемогу Добра над Злом. Незважаючи на те, що у нас різні традиції, звичаї, ми повинні об’єднати свої родини в одну велику сім’ю – Христову Вселенську Церкву, бо кожен із нас – невід’ємна частинка її серця. Незважачи на те, що на теренах України панують розбрат та агресія, ми повинні плекати єдність нашої землі в дусі любові та віри, якими є Христос.
Повязані записи
