о. Андрій Кобилюх: «Іноді нам потрібно допомагати нести хрести наших ближніх»

У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо такі слова: «Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною» (Мк. 8, 34). Господь закликає нас відректися від всього поганого, відректися від гріха, взяти свій хрест і йти за Ним. Інколи у нашому житті трапляються якісь негаразди, проблеми і переживання. Але кожне таке випробування є неначе ліки, які оздоровляють нашу душу і зміцнюють нас у вірі Христовій. Про те, що означає взяти на себе свій хрест, розмірковує сотрудник Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Андрій Кобилюх: «Сьогодні у Євангелії читаємо про те, як Ісус Христос робить зауваження апостолу Петру. Він робить зауваження саме тому Петру, який, в майбутньому, отримає ключі до керування, отримає владу до керування. Чому апостол Петро повів себе дивно? Ходячи з Учителем, бачачи всі Його подвиги, Петро відчував, що він є потрібний. І саме в цей момент, він чує слова про те, що Спасителя не буде, не буде Того, Хто постійно з ними перебуває. Петро чує слова про те, що з ними не буде Того, Хто допоможе їм в момент небезпеки, не буде Того, Хто їм подасть руку. Петро по-людськи зажурився так, як і кожен з нас, коли приходить якась небезпека. В момент, коли приходить така журба, пам’ятаймо, що є Той, Який нас любить, Той, Який про нас дбає.

У сьогоднішньому євангельському уривку також сказано про те, що потрібно взяти на себе свій хрест. Кожна людина, починаючи від народження, має різного роду хрести. Але пригадаймо собі історію Хресної дороги, пригадаймо цього Киринейця, який прийшов і допоміг. Іноді і нам вартує стати помічниками для наших ближніх. Іноді нам потрібно допомагати нести їм хрести. Навіть просто вислухавши, ми вже можемо допомогти. Іноді людина хоче виговоритися, можливо вона не має з ким просто поговорити. Можливо, людина хоче сказати нам те, що їй болить, що їй на душі. Вислухаймо, будьмо тими, які допомагають один одному зносити тягарі».

Підготувала Юліана Лавриш