Уже завтра Церква відзначатиме свято Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж останніх років це церковне свято збігається із державним – Днем захисників і захисниць України. У молитві до Владичиці нашої Богородиці сьогодні прибігає ввесь наш народ. З високого неба наша Мати своїм Омофором покриває кожного і кожну, хто з вірою і чистим серцем прибігає до Її заступництва.
Про символізм свята Покрови Пресвятої Богородиці та про його значення в українській історії напередодні храмового празника розповідає настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Львівської єпархії ПЦУ отець Андрій Сокальчук:
«Історія свята є дуже глибока, вона бере свій початок з Х століття. У 910 році, у місті Влахерни, сталася дуже важлива подія, де був храм, в якому знаходилася риза Пресвятої Богородиці. Дуже часто у проповідях священики наголошують саме про видіння юродивого Андрія, одного із святих, які перебували у цьому храмі. Коли нападали сарацини, люди молилися за те, щоби вони були врятовані, щоб був врятований храм. Основою проповідей завжди є те, що Матінка розпростерла свій омофор і покрила людей, які ревно до неї молилися. Хочу наголосити на тому, як описується ця подія, і що перше пишуть у переданнях, а зрештою і у самих текстах наші історики. Коли Андрій побачив видіння, то в першу чергу він побачив, що Матінка плакала. Були ангели і всі святі, і Богородиця. І коли Матінка схилилася над людом, вона, у першу чергу, заплакала. Це, напевно, є виключним моментом для нашої віри. Мати по своїй природі ніколи не дасть образити своїх дітей, тому що у неї є безмежна любов. Сьогодні Матінка Божа ллє сльози за нашими хлопцями, які гинуть, за вояками. Покрова має дуже глибоку, саме українську історію. Січові стрільці, козаки, воїни УПА, патріоти, всі хлопці, які загинули, які не поховані, яким дзвони не грали, коли вони помирали, – саме за ними Матінка сьогодні плаче, і покриває своїм омофором не тільки живих, але і померлих воїнів. Вона до сьогоднішнього дня захищає наших вояків, адже Покрова для них є надзвичайно важливою. Ну і, звичайно, цей соціальний момент, коли ми бачимо, що дуже багато людей сьогодні звертаються до Богородиці не тільки, як до заступниці, до захисниці, а саме, як до матері, щоби витерти сльози, адже людям надзвичайно важко, дуже важкий час. Дуже багато людей сьогодні звертаються до Богородиці.
Коли ми були на Сході, коли я особисто туди їздив, і коли їздять наші священики-капелани, то єдина теза, яку ми можемо сьогодні сказати, – це те, що там немає атеїстів, невіруючих, там, всі хто пройшов бої, люди, які так чи інакше зверталися до Бога, до Богородиці. Якщо навіть взяти такий звичайний, людський фактор, коли ти впав чи вдарився, перше слово, яке ми вигукуємо, – мама. І от, властиво, цей заклик, він завжди є, бо ким би ти не був, які би ти не виконував обов’язки, але, коли тебе болить, коли ти страждаєш, ти підсвідомо кличеш маму. Церква молиться за наших захисників. У першу чергу просить Бога і Богородицю, щоб вони повернулися.
Наша парафія є невеличка, але хто, як не ми, відчули на собі Покров Божої Матері. У найважчі хвилини ми зверталися до Богородиці, і Вона нам допомогла. Я би порадив кожному, хто буде нас читати, ніколи не зневірюватися. Справді, Материнська любов – вона безмежна. Вона дає вчасно тобі, як дитині все те, що потрібно. На жаль, так складається, що найбільше болю своєю поведінкою, способом життя, ми завдаємо нашій Мамі. День Покрови Божої Матері – це спосіб прожити день так, щоб наша Мама не сумувала, щоб Її Покров був для нас приємним, щоби ми прийшли до Неї додому, бо Мамі нічого не потрібно, ні подарунків, просто щоби діти прийшли. На нашій парафії усіх запрошую розділити з нами освячення дзвіниці, будемо освячувати недільну школу. Ну і, звичайно, у такий нелегкий час, я хотів би, щоб було якнайбільше тих людей, які би подякували Богові за все. Хочу закликати всіх прийти на Покрову до Божого храму, закликаю усіх прийти у вишиванках, з молитвою за наших воїнів, як за живих, так і, на жаль, померлих».
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Андрія Сокальчука
Повязані записи
