Сьогодні ми відзначаємо свято Вознесіння Господнє. Ісус Христос вознісся на небеса в повноті Своєї людської природи. Про зміст свята Вознесіння в контексті євангельських уривків та про його духовний сенс для християнина розповідає адміністратор храму святих Ольги і Єлизавети Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Іван Галімурка:
«Сьогодні святкуємо Вознесіння Ісуса Христа, подію, яка завершує земне життя нашого Спасителя. Це свято підсумовує цілий ряд описаних у Євангелії подій, як от: Благовіщення, Різдво, Стрітення, Хрищення, Вхід Господній у Єрусалим, Страсті, Погребіння, Воскресіння з мертвих тощо. Належить сказати, що ця подія не змінила природи Ісуса Христа. Вознісшись на небеса, Спаситель піднісся до Божественного буття у вічності, але при цьому не перестав бути людиною, запевняючи нас: «Я з вами до кінця віку» (Мт.28,20).
Євангелисти Матей, Марко і Лука по-різному передають останні слова, сказані Спасителем на землі. Апостол Лука у Діяннях, зокрема, пише: «Ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; i будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі» (Діян.1,8). У євангелиста Матея читаємо: «Отже, йдіть, навчайте всі народи, христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам» (Мт.28,19). У Марка ж знаходимо: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню» (Мр.16,15). Як можемо зауважити, суть слів нашого Спасителя євангелисти передають однаково: Господь Ісус Христос доручив їм бути свідками та проповідниками Євангелія. Та чи це стосується лише їх?
Іноді наша реакція на заклик Спасителя перед Його Вознесінням: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню» (Мр. 16,15) нагадує реакцію одного новобранця, якого призвали до війська. Ряд молодих солдат вишикували на плацу. Сержант віддав наказ: «Кроком руш». Цілий стрій рушив з місця, окрім одного солдата. «А тебе це не стосується?!» – заволав сержант. «Прошу вибачення, але я не чув свого імені в наказі», – невинно закліпав очима новобранець. Багато хто з нас подібний до цього солдата. Господь посилає нас із місією, але ми чекаємо, допоки персонально не почуємо свого імені… Завдання християнина – жити відповідно до слів і настанов нашого Спасителя. Саме у цей спосіб ми проповідуємо світові Ісуса Христа, голосимо Його Євангеліє, сповняємо Його настанову. Тож, до праці!»
Повязані записи
