У сьогоднішню неділю ми згадуємо Святих Отців I Вселенського собору. Лишень тиждень відділяє нас від великого празника Христової Церкви – Зіслання Святого Духа. Про чесноту радості та про те, як бути справжнім християнином, розмірковує священик храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Микола Стронянський:
«Коли Господь Бог вознісся на небо, то Він пообіцяв, що зішле нам Духа Утішителя, Духа радості, Який має прийти, щоб ми відчули наше життя, як каже Ісус Христос, уповні. Наше життя ми можемо відчути лишень тоді, коли ми є радісними. Ми знаємо про головні гріхи і протилежні їм чесноти, які людина здобуває, щоб позбутися цих гріхів. Свята Церква заохочує нас здобувати ще одну чесноту, яка є надзвичайно важливою для повноти християнського життя, — це чеснота радості, а її відсутність – це униніє. Дуже часто людина у період свого життя звертає увагу на ті моменти, які її засмучують, принижують, ображають, зневірюють, знеохочують, які дають її втрату надії. Це униніє призводить людину, як ми по-сучасному кажемо, до депресії. Тоді людина не відчуває радості у своєму житті. І тільки тоді людина може позбутися цієї апатії, унинія, коли вона відчує великий дар, який Господь Бог зсилає на неї, — це дар радості. І людина має вміти подякувати Богові за ті дари, які Він їй посилає. Тоді всі ті негативні стани відійдуть від людини.
Бути християнином є непросто. Бути християнином означає бути в постійній боротьбі: проти спокус, проти ворога. Але перемогою для нас, християн, є те, що нас Господь Бог збирає на спільноту, на спільну молитву довкола Христа, Його жертви, де ми можемо бути її учасниками, співучасниками і причасниками Христового Тіла і Крові. Бо те, що людину розділяє, — воно стає для неї небезпекою. Саме диявол розділяє людей, сварить, гніває, ображає. Але, ми, християни, маємо іти на заклик Ісуса Христа. Господь хоче, що ми збиралися у Його ім’я, промовляли свою молитву, прохання. Жити по-християнськи – це жити в єдності із братами і з Господом Богом. Спасіння наше залежить не лишень від знання, інформації про Господа Бога. Воно залежить від життя в Бозі і Ісусі Христі.
У сьогоднішній неділі ми згадуємо Святих Отців I Вселенського собору. Саме тоді у Церкві поставали питання віри, питання, які люди ставили собі про те, який є Господь Бог, як у Нього вірити? І найважливіше питання було, яке поставив священик Арій. Він піддав сумніву Божество Ісуса Христа, стверджуючи, що Христос, Який прийшов на землю, – це була звичайна людина, яка мала якісь особливі якості божественної природи, але ніяк не могла бути Богом. І тому Церква мусіла дати відповідь на це запитання. Тому у 325 році, в Нікеї, був скликаний Вселенський собор, на якому Церква, яка відповідальна за спасіння цілого людського роду, щоб не піддавати сумніву Божество Ісуса Христа, дала чітку відповідь і позицію, у що людина повинна вірити і як вірити у Ісуса Христа. Було засуджено єресь Арія, який піддав сумніву Божество Ісуса Христа, і було вказано, що Ісус Христос, як Друга особа Божа, прийшов на землю, як правдивий Бог, і прийняв правдиве людське тіло, бувши одночасно із подвійною природою, – і Божественною, і людською, не применшуючи жодної. Саме на цьому соборі було укладено першу частину Символу Віри, який ми з вами кожного дня, як християни, промовляємо. Саме нам Господь Бог показує, у що нам вірити, і як нам мати можливість Його пізнавати».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Миколи Стронянського
Повязані записи
