Останній тиждень перед виборами до органів місцевого самоврядування є насправді гарячим. Вулиці забиті біл-бордами кандидатів, довкола нам роздають агітаційні матеріали, а у стрічці новин безкінечна політична реклама. Які критерії мають бути визначальними у рішенні християнина-виборця, якими якостями має володіти християнин-кандидат і як аналізувати програми політичних сил говоримо із отцем-доктором Олегом Кіндієм, доцентом кафедри богослов’я Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету
Отче, як трактувати поняття вибору у богослов’ї? Наскільки вибір є важливим у житті людини?
Поняття вибору тісно пов’язане зі свободою. Свобода та інтелігентність або як ми називаємо розум і воля – це ті категорії, якими обдарована людина. Зрештою, цим ми відрізняємось від тваринного світу. Господь сотворив Адама і Єву на Свій образ і подобу, а отже наділив нас тим найкращим, що у Ньому є. Очевидно, що людські розум і воля не є такими всеосяжними, як у Бога, але коли вони перебувають у гармонії, тоді людина реалізовує всі свої найкращі таланти. Тому щоденний наш вибір – це питання великої довіри, момент Школи стосунків. Оскільки ми довіряємо Богові, створюємо найкращі обставини для взаємності, любові, творчості, добра. Вибір – це одна із найважливіших рис для людини, яка робить її найщасливішою і собою.
Оскільки ми живемо зараз у період активної передвиборної агітації, як на ваш погляд має виглядати модель християнина-виборця і християнина-кандидата?
Господь дав нам розуміння, що суспільний лад, у якому ми живемо, є найкращим за умови виборчої системи. Впродовж всієї історії ми побачили, що ні тиранія, ні монархія, ні будь-які інші форми правління не спрацьовують, адже людські можливості є обмеженими. Тут якраз виявляється вся краса демократії. На мій погляд, християнин-виборець має дивитися на три такі орієнтири. Економічні показники не треба відкидувати, а скоріше вони є другорядними у стосунку до захисту людського життя. У першу чергу варто захищати цінність людського життя. Виборець має проаналізувати, чи його кандидат готовий захищати людське життя від зачаття до природної смерті. Якщо хтось з політичних партій схвалює аборти чи пропагує смертну кару, то це означає, що це партії, які сповідують тоталітарну ідеологію. Другий критерій, який є доволі гострим за своєю суттю, зважаючи на нашу інтеграцію у Європейський Союз, – це захист святості сім’ї, що складається з чоловіка та жінки. Здорова сім’я – це найкраще середовище для творення суспільства. Третій критерій – захист релігійних прав, включно з правами не лише християн, а й інших релігій. Якщо політична система буде функціонувати на користь мого суспільства, не будуть порушуватись релігійні права, це означатиме, що не відбудеться правопорушень у інших сферах. Тому кандидат-християнин повинен декларувати обіцянки і виконувати їх. Перед виборами нам багато обіцяють, проте вже опісля не виконують обіцяного, більше того змінюють свій вектор, точку зору. Це не припустимо. Християнин-кандидат повинен дотримуватись постулатів соціального вчення Церкви: принципів солідарності, субсидіарності, захист найслабшого. Саме тоді у суспільстві кожному буде комфортно, незалежно від його ролі і соціального рівня.
У народі часто кажуть, що «всяка влада від Бога». Інколи Бог дає добру владу і нагороджує суспільство, а деколи карає поганою. Як думаєте ви і чи погоджуєтесь із цим твердженням?
Саме цей вислів знаходимо в апостола Павла. Ми ще чуємо у суспільстві, що народ заслуговує на ту владу, на яку заслуговує. Звичайно, що така думка має право на існування. Якщо кожна людина задумається над своїми обов’язками у суспільстві, є вимогливою до себе та інших, тоді це суспільство процвітає. Якось мій колега, колишній викладач УКУ, Михайло Петрович, згадав про дослідження: якщо у суспільстві половина людей не краде, то тоді середовище функціонує більш-менш. У противному випадку – суспільство є деструктивним. Тому кожен із нас має розвивати власну політичну культуру, бути чесним, любити власну землю, виконувати заповіді, бо у разі невиконання цього ми самі закличемо на себе недолугих політиків. Не варто розраховувати, що прийдуть люди і все налагодять без нас самих. Без руху знизу вверх це наївно уявляти. Соціальне вчення Католицької Церкви, так само як і Православної чи протестантських Церков акцентує увагу на тому, що здорове суспільство розвивається через міцні і здорові малі громади – сім’ю, духовні спільноти. Тоді політична культура у державі набуває зовсім іншого рівня.
З якими думками та емоціями варто приходити на виборчі дільниці 25 жовтня?
Перше почуття, з яким маємо робити свій вибір, – любов до Батьківщини. Люди, які свідомо не беруть участь у голосуванні, мабуть, недолюблюють свою країну. Друге почуття – почуття справедливості. На виборах ми відриваємо частицю своїх прав і віддаємо тим людям, які нас будуть представляти, яким довіряємо свій голос. Саме тому маємо право пізніше запитувати у депутатів, чому вони не виконують того, що ми їм делегуємо. Третє почуття – спокій і мир. У стані спокою можемо вчасно зупинити будь-які зловживання, поставити все на свої місця. Важливо, щоб виборчий процес відбувся справедливо, аби результати відображували волю суспільства. Отож бажаю всім нашим громадянам робити вибір з любов’ю, справедливістю і миром.
Спілкувалася Юліана Лавриш
Світлини із Фнйсбук-сторінки о.Олега
Повязані записи
