«Мироносиці жінки раннім ранком станули перед гробом Життєдавця і зустріли ангела, що сидів на камені, а він провістив їм і так мовив: Чому шукаєте живого між мертвими? Чому оплакуєте нетлінного у тлі? Ідіть і проповідуйте ученикам його», – такі величні слова звучать на Утрені пасхальної неділі. Почувши їх, у кожного із нас з трепетом загорілося серце, воно сповнилося великої благодатної сили. Адже звучать слова, які приносять радісну вістку про воскресіння Христа.
Вони були сказані жінкам-мироносицям, які, не дивлячись на великий страх і труднощі, все ж таки прийшли до гробу Ісуса Христа, щоб намастити Його тіло пахощами. Серед них була Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія.
Струджені переживаннями про те, а хто ж їм відвалить камінь від гробу, вони, не втрачаючи надії, з глибокою вірою в серці, попрямували туди. І ось, це сталося, вони зустріли ангела, який благовістив їм новину про воскреслого Христа, мовлячи: «Не жахайтеся. Ісуса шукаєте Назарянина, розіп’ятого. Він воскрес — Його нема тут. Ось місце, де поклали Його. Але йдіть, скажіть ученикам Його».
Завтра Церква буде вшановувати вістівниць Христового воскресіння. Про подвиг жінок-мироносиць, про місію жінки в суспільстві і в Церкві, в ексклюзивному коментарі для інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова» поділився отець Олексій Філюк – священик ПЦУ із Тернопільщини.
Подвиг жінок-мироносиць
Дві тисячі років тому, коли на землі перебував наш Господь, коли Його розіп’яли, – жінки-мироносиці, не побоявшись воїнів, не побоявшись осудження, поклавши надію на Бога, поспішали до гробу Ісуса Христа з пахощами для того, щоб Його намастити.
Як два тисячоліття тому, жінки були сміливі, так і в цей час — жінок- мироносиць у нас є дуже багато. Наші храми, здебільшого, тримаються на цих жінках-мироносицях, і актуальність їхнього подвигу тоді і зараз є дуже великою для Церкви Христової. Жінки є більш віруючі.
Чому Церква виділяє окрему неділю для вшанування жінок-мироносиць?
Церквою уже давно, ще на Вселенських соборах, було виділено окрему неділю для вшанування подвигу жінок-мироносиць – тих жінок, які нічого не побоялися: ні катів, ні Пилата, ні юдеїв, ні первосвящеників. Вони, не зважаючи ні на що, поспішали до гробу, щоб намастити свого Господа пахощами. Але, коли прийшли, то побачили, що Христос воскрес.
Неділя для їхнього вшанування – це друга неділя після Пасхи. Її так і називають – неділя жінок-мироносиць. Церква їх вшановує для того, щоб показати, що це є жінки, з яких потрібно брати приклад простим жінкам-християнкам. Щоб вони не боялись ніяких проблем, що огортають наш світ, щоб робили добрі справи, а Господь їм в цьому обов’язково допоможе.
Місія жінки в суспільстві, в Церкві
Місія жінки на землі і в суспільстві є дуже великою. Основна місія жінки – це залишити насліддя після себе, дітей. В сьогоднішній день жінка перебуває на одному рівні з чоловіком. Головна роль жінки-християнки – це утримувати свою домашню Церкву. Жінки-християнки за прикладом жінок-мироносиць повинні не боятися осуду, читати Святе Письмо, разом із чоловіком виховувати своїх дітей, які в майбутньому також будуть не просто дітьми, а дітьми Божими. Це буде користю для суспільства і для Церкви. Підкреслюю, це дуже важлива місія жінки.
Якщо в християнській сім’ї діти також будуть християнами, не будуть чинити гріх, бо будуть боятися Бога, — то не буде в нас ні покинутих дітей, ні сиротинців, ані тюрем з в’язнями. Бо справжні християни цього не одобряють і ніколи такого робити не будуть.
Чим особливий пасхальний період?
Пасхальний період — це час духовного піднесення і духовної радості. Він особливий тим, що це велика духовна радість про воскреслого Христа. Сенс Христового воскресіння для християнина XXI століття полягає в усвідомленні того, що Христос, воскреснувши із мертвих, своєю смертю, — подолав смерть духовну. І тим, що в гробах, подарував життя вічне. Тобто Він відкрив ворота раю і дав всьому людству спасіння. І хто буде вірити в Бога, хто буде Його любити, виконувати Його заповіді, – ті опиняться з Господом в раю.
Підготували Андрій Мандрика, Юліана Лавриш
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Олексія Філюка та мережі Інтернет
Повязані записи
