о. Орест Фредина: «Великий піст — це прекрасні ліки для нашого тіла і душі»

Уже третій день вірні Церкви Христової перебувають у межах Великого посту. Кожного ранку чи вечора ми з трепетом душі спішимо до храму, щоб почути особливі піснепіви, слова настанови на цей особливий час. Сьогодні своїми думками про Великий піст ділиться о. Орест Фредина, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ, що на Сихові:

«Великий піст — це прекрасні ліки для нашого тіла і душі. Люди, ще в часи раннього християнства, почали пишатися тим, що вони постяться, почали виставляти це на показ. Пізніше дорікали учням Івана, мовляв, що от фарисеї постять, а твої учні не постять. Ісус Христос через євангелиста Матея вказує на безумовну необхідність для християнина заховувати піст. «Коли ж ви постите, не будьте сумні …(…). Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати, що ти постиш…» (Мт.6, 16-18).

Великий піст покликаний знайти мир у нашому серці, повернути тишу, у якій людина вчиться шукати, слухати Господа Бога. Святитель Василій Великий у одній із своїх бесід про піст порівнює його зі сторожем душі та говорить: «Піст — це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято борються, вишкіл для атлета. Піст проганяє спокуси, налаштовує до побожності, є другом поміркованості й чистоти. На війнах він дає мужність, а в мирі — спокій. Він робить християнина святим…».

Піст також нас очищує, показує нам нашу неміч, відкриває велич Божу. Піст дає можливість позбавитися всього зайвого для того, щоб бути перед Богом, приклонятися перед Ним, ревно молитися до Нього, дякувати Йому. Також охочу наголосив на важливості сили молитви. Коли ми молимося, то це для нас не мають бути формальні слова.

 Апостол Павло у посланні до Ефесян говорить: «Нам-бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах».

Господь Бог вчить нас прощати провини так, як Він нам прощає. Ісус пролив за нас свою крою, і ми є прощені від смерті саме Божою пролитою кров’ю.

Просимо Господа, щоб Він дав світло у наші душі, щоб ми зрозуміли, що сорок днів посту – це змагання духу і нашої душі. Любімо Господа, любімо один одного, тоді цей піст буде для нас корисний».

 

Розшифрував Андрій Мандрика

Впорядкувала текст Юліана Лавриш