27 листопада у Католицькій Церкві розпочинається Адвент — час очікування на свято Христового Різдва. Адвент закликає нас до відповідного приготування: до покаяння і до навернення, до спроб пошуків Христа в Літургії, в молитві, Божому Слові, в Таїнствах, у щоденному житті та у ближньому своєму. Говоримо з отцем Павлом Одуєм OFM Conv, настоятелем пар. Св. Антонія у Львові про цей період у житті вірян, як не боятися Христа, відкрити Йому двері своїх сердець, зуміти знайти тишу та увійти в діалог з Богом.
Отче, розкажіть про особливості передріздвяного періоду у Церкві західної традиції — Адвенту?
Згідно із збереженими історичними записами Адвент вперше відзначали у Галії (сучасна Франція) та Іспанії у ІV ст. У Літургіях Риму Адвент з’явився у VІ ст.
У Римо-Католицькій Церкві духовний сенс Адвенту подвійний: перша його частина присвячена очікуванню Другого Пришестя Христа; друга (від 17 до 24 грудня) — час безпосереднього приготування до святкування Різдва.
У християнській традиції слово «адвент» означає очікування Пришестя Ісуса. І у цьому випадку цей час можна порівняти із трепетним чеканням народження дитини в сім’ї. Наприклад, коли у чоловіка та жінки має народитися чадо вони здійснюють приготування свого житла: роблять необхідні закупи, ремонт, готують кімнату для сина чи дочки. Так само і нам потрібно підготувати своє серце до приходу Ісуса.
А які особливості богослужінь у період Адвенту?
На час Адвенту ми вводимо у Божественну літургію – рорати – Служби Божі на честь Діви Марії.
Свою назву рорати отримали від першого слова латинського антифону на вхід, який співався на початку Євхаристії: «Rorate, caeli, desuper et nubes pluant justum» (“Спустіть з висот росу, небеса, хмари хай проллються Праведним”), що є парафразою вірша 45, 8 з книги пророка Ісаї та натяком на земний прихід Божого Сина.
Ці меси ми служимо дуже рано, ще перед світанком. Такий час доби є символічним. Адже ми чекаємо на прихід Ісуса. Бо, як після ночі наступає день, так і прихід Христа нашого Спасителя вивів людей із темряви гріха та приніс світло у їхнє життя. Своїм Приходом Ісус дав людям шанс на Спасіння.
Роратна Служба починається у темряві, лише при світлі свічок, які тримають віряни на знак свого очікування на прихід Ісуса Христа. При вівтарі запалюють велику свічку, як символ присутності Пресвятої Діви Марії. Також у роратних Євхаристіях співають гімн «Слава во вишніх Богу!, адже Той, на кого ми чекаємо, вже присутній серед нас.
Уже протягом 150 років у Церкві є звичай під час Адвенту ставити адвентовий вінок, який складається з ялинових гілок, у який вплетено чотири свічки, як символ чотирьох неділь Адвенту. Дві перші свічки часто мають фіолетовий колір (колір цього літургійного періоду), а третя з них — рожевий, оскільки третя неділя Адвенту зветься «Gaudete», тобто «Радійте» (третя неділя зазначає половину пройденого часу приготування). Зазвичай священик у цю неділю надягає рожевий літургійний одяг. Свічки можуть бути і не кольорові, їх запалюють таким чином: у першу неділю Адвенту запалюють одну свічку, у другу неділю — дві, і так далі, тобто стає з кожним днем все світліше. Адвентовий вінок символізує спільноту Церкви, що в любові та радості очікує на свого Господа.
Ще одна відома традиція — Різдвяний календар для дітей, розділений на квадрати за кількістю днів Адвенту, де за кожним листочком з датою розташована коробочка з ласощами.
Як найкраще приготувати своє серце до зустрічі із новонародженим?
Якщо вживаємо слово «піст» у розмові про Адвент, то варто уточнити, що ми маємо на увазі. Адже, передусім – це час радісного очікування, і у якості посту тут можуть розглядатися підготовчі вправи, підготовка серця до приходу Ісуса: зосередження на духовному світі, молитва, добрі справи. Варто прийти до покаяння через сповідь та причастя.
Особливу увагу треба приділити покутним вчинкам: взяти на себе певну постанову та виконати її. Наприклад, обмеження у їжі, особисто для мене це важлива практика. Адже, коли ми відчуваємо легкий голод утворюється ніби як вільне, пусте місце. І цей простір потрібно наповнювати медитаціє, тобто годуватися Словом Божим. Цей момент дуже сприятливий, щоб нагодувати серце та душу духовною їжею.
На сьогоднішній день Римо-Католицька Церква полегшила дотримання Різдвяного посту — Адвенту. Віряни можуть не дотримуватися суворого тілесного посту, окрім заборони м’яса в п’ятницю (як і в кожну п’ятницю року).
Церква запрошує всіх до посту духовного. Оскільки Адвент є часом приготування до радості Різдва Христового, тому, щоб не затьмарити радості Різдва, не влаштовують гучних святкувань; у недільних Євхаристіях не виконується гімн — «Слава во вишніх Богу».
Як зрозуміти вірянину, що Адвент минає для нього не даремно?
Потрібно робити благодійні речі, таким чином наповнюючись Божою присутністю. Наприклад, у нас у храмі ми збираємо необхідні речі для потребуючих та заохочуємо до таких дій інших прихожан. Так, допомагаємо старшим людям, купуючи їм продукти, збираючи пожертви та подарунки, йдемо з дітьми до них з вертепом, колядками, щоб і вони відчули радість Різдва.
І у підсумок нашої розмови, що побажаєте нашим читачам на період Адвенту?
Нам усім завжди потрібно очікувати: чогось більшого й кращого. Тому що, якщо ми стоїмо на місці й не розвиваємося — це погано. Справжнє християнство — це наш рух уперед. Тобто крокування за Ісусом. Адже, завжди треба надіятися, що Бог ще щось гарного та доброго для нас має. В Адвенті особливо варто про це поміркувати. Праця, яку нам потрібно щодня виконувати — наведення порядку в серці, щоб відкрити його та радісно очікувати на Пришестя Ісуса Христа.
Спілкувалась Ірина Скоробагата
Повязані записи
