о. Тарас Напора: «Молитва, піст і Євхаристія – ось зброя»

Довге Євангеліє і багато сюжетів, над якими ми будемо розважати у Страсному часі. А сьогодні нам потрібно готуватись до посту, як до війни, щоби цей надважливий час не пройшов крізь нас. Для чого готуватися до посту? Для того, щоб як мудрому воєначальнику вибудувати свій план і стратегію, щоб побачити в своїх позиціях слабкі і сильні місця. Молитва, піст, служіння ближньому, милостиня, читання Святого Письма і Євхаристія – ось зброя. Якщо ми скористаємося нею розумно, то вона допоможе нам не тільки відбити атаки противника, а й побудувати новий світ. До посту залишилось менше двох тижнів. Також два тижні залишались для Ніневії. Через зло, яке вони чинили, Господь «підписав» людям цього міста бути знищеними. Господь посилає до них пророка Йону, аби навернув їх, і жителі цього міста повелися дуже розсудливо, – вони сказали собі: «Може покаємось? І не будемо знищені Господом?». Призначили піст для всього, що дихає, включаючи немовлят, і худобу домашню, яку не годували, щоб не тільки люди плакали і просили Господа допомоги, але щоб і діти голодні плакали, корова, щоб мукала, пес гавкав і півень кричав, щоб все живе кричало до Неба про помилування. Ніневія покаялася і навернулася до Господа. І Господь помилував їх (Йона, 3 глава).

Ворог стоїть на кордоні. Скажу вам свої передчуття – коли хтось чигає на твоє тіло і душу, помагає молитись. Ревніше. Знаєте, для чого є сусіди? У Старому Завіті Господь так і сказав ізраїльтянам, якщо ви не будете слухати Мене, сусіди будуть вам карою. Ми маємо такого сусіда, зі всіх боків. Сьогодні часто ті, що себе називають християнами, часто зневажають піст. Кажуть, що він небезпечний, шкідливий для здоров’я і найголовніше – пережиток зі старої обрядовості. У книзі «Числа» приблизно за 4000 років до приносу Богородиці був даний такий закон: «Якщо рука не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенят Господеві, одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення» (Левіт 5: 7). Богородиця принесла дві горлиці. Пройшло 4000 років від встановлення закону, а в нас пройшло тільки 100 років, і ми кажемо, що то було «давно і неправда».

Знаєте, як колись постили? Повний піст протягом цілого дня понеділка і вівторка першого тижня та п’ятниці Страсного тижня. У решту днів Великого посту – тільки суха їжа і лише одного дня – хліб, овочі, горох – без олії. Варена їжа з олією – лише в суботу та неділю. Уявляєте, як ми далеко? Історія знає людей, які мають повне сорокаденне утримання від їжі, – Ісус і Мойсей. Також вчора вичитав, що у минулому столітті двічі провів сорокаденні пости монах з Оптинського монастиря – схимонах Вассіан, який прожив 90 років. Піст – це лікування душі, як для тіла час лікарняний. І лише наприкінці курсу, якщо ми правильно підберемо лік у потрібній кількості, ми можемо очікувати на покращення.

о. Тарас Напора, сотрудник парафії Христового Воскресіння Львівської Архиєпархії УГКЦ