Тропар, глас 4: «Із землі возсіявши Предтечі глава, проміння випускає нетління, оздоровлення вірним; з висот збирає множество ангелів, на низах скликує людський рід, щоб одноголосну славу возсилати Христу Богові».
9 березня Свята Церква віддає честь пам’яті віднайденню голови святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. За церковними переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулося Перше віднайдення голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.
В ексклюзивному коментарі для ресурсу «Духовна велич Львова» про головного благовісника Божої любові, про того, хто готував дорогу для Господа, закликаючи людей до покаяння, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, про постать Івана Хрестителя розповів о. Юрій Балух, капелан Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного:
«Сьогодні Євангеліє від Матея передає нам оповідь-повчання Спасителя про Івана Хрестителя. Ми знаємо, що свята Церква кожного вівторка вшановує пам’ять цього великого святого — Предтечу, Хрестителя Господнього Івана. 9 березня Церква вшановує і святкує пам’ять Першого і Другого віднайдення голови Івана Хрестителя. Звернімо увагу на євангельське повчання в цей сиропусний тиждень, який готує нас до початку Великого посту. Ми бачимо, як відбуваються Божі справи посеред людей: сліпі бачать, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, і вбогим проповідується добра новина. Це чергове підкреслення того, якою є велика любов Бога до людини. Господь повертає зір, слух, дає нагоду йти добрими стежками, навчає і ділиться цією доброю новиною, яка веде до Царства Небесного. Все це підкреслює велику Божу любов для того, щоб людина жила по-справжньому у покаянні, переміні, світлі і жила разом із Богом. Сьогодні невипадково є повчальним для нас цей євангельський уривок, адже ми, готуючись до Великого посту, маємо в собі збудити ті чесноти, які мав Іван Хреститель. Він все своє життя довіряв Богові, був благовісником великої Божої любові. Наслідуючи Його, важливо кожному із нас бути тим, хто добрим прикладом і словом допоможе не лише собі і своїм рідним, а й тим, хто є біля нас, зустріти Божу любов, яка дає зір, слух, сили, добре розуміння як іти до царства небесного у своєму житті.
Сьогодні, роздумуючи у підготовці до Великого посту над постаттю Івана Хрестителя, над Його чеснотами, маємо пам’ятати і гіркий приклад тих, які були противниками Івана Хрестителя, тих, від яких Він потерпів невинну смерть. Це Ірод, Іродіада, Соломія. Тих, які настільки були проникнені гріхом, що не хотіли бачити цього Божого світу.
У нашому житті важливо довіряти Богові, відчуваючи Його любов, просити у Нього мудрості, сили, витривалості, терпеливості до того, щоб гріх не дав найменшого шансу руйнувати і спонукати нас до чогось злого, що несе кривду не тільки нам самим, а й тим, хто біля нас. Тому кожний день молімося на Літургії, щоб із наших сердець викорінювалося будь-яке погане слово, злі вчинки, наміри і діла. Молімося, щоб кожен із нас став людиною Божого світла і любові».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
