Вітаю Вас із підніжжя храму Преображення у Львові. Це був храм з якого розпочалося відродження Української Греко-Католицької Церкви у 90-тих роках та й узагалі відродження України у Львові. Перед тим, як вас привітати, хочу декілька слів сказати про сьогоднішнє свято.
Із самого ранку, я почав, як і Ви, отримувати багато привітань у формі картинок,які вітають всіх з Яблуневим Спасом, що сьогодні святкується. Очевидно, це пов’язано із тим, що у свято Преображення Господнього ми святимо первоплоди, які ми посадили на початку року і у цей день ми їх святимо, дякуючи Богу за те, що Він нам їх дає. Це дуже добрий звичай дякувати Богу за ті добродійства, які Він нам дає у приватному житті і за ті великі блага,які Господь посилає нам через природу. Але дуже важливо пам’ятати про суть сьогоднішнього свята, яке не пов’язане ні з овочами, ні з фруктами, ні з яблуками, ні з виноградом, а пов’язане із подією, яка сталася на Таворі. Коли Ісус Христос взяв із собою трьох апостолів Петра, Якова та Івана на гору Тавор і там переобразився перед ними, показуючи славу світу, який приходить, і показуючи своїх апостолам, що Він є Божим Сином. Що Він не є простою людиною, Він розмовляв із пророками, якщо пригадуєте, про свої страждання, які мають настати. І апостол Петро настільки був у ейфорії від побаченого, що запропонував Ісусові Христові три намети і додав, що: “Боже, нам добре тут бути”. Дуже важливо пам’ятати, що центром сьогоднішнього свята є Христос, Який преобразився і показав апостолам, що Він є Сином Божим, Який іде на страждання. У центрі всього повинна стояти постать Ісуса Христа. Якщо існує Спаситель, то Він є Один Спаситель, Господь наш Ісус Христос, Який є Спасителем людини і Спасителем Всесвіту.
Тому, вітаючи один одного із цим святом, не ставмо у центр яблука, грушки, чи виноград, ставмо у центр Христа Ісуса і дійсно, подякуймо Богу за всі дари, які Він нам дає.
Не тільки за первоплоди. Нехай, батьки подякують Богу, за те, що Він дав їм дітей, бо хтось має дітей, а хтось не може мати. Нехай, кожен сьогодні подякує Богу за дар життя, а найголовніше, що ми маємо Спасителя Ісуса Христа і на Нього, звернімо наш погляд. І наші привітання хай будуть вітаннями не з посвяченням яблук, не з Спасом Яблучним, а нехай це будуть вітання із святом Преображення Господнього. Усіх Вас тут вітаю. Як я вже згадував, позаду мене є храм Преображення Господнього. Тут у 90-х роках сталася зламна подія, цей храм, завдяки пароху о. Ярославу Чухнію, одним із перших, перейшов до УГКЦ, а радше повернувся. Тут відбувалися перші уроки семінарії, тут відбувалися усі значні події і слід нам знати цю історію і сьогодні у цьому храмі лунала молитва і я такий щасливий, що був сьогодні присутній саме у цьому храмі, бо він нам асоціюється із храмом нашої віри.
Записала Оксана Бабенко із відеоблогу о. Юстина (Бойка)