ГОСПОДИ, З ПРАВЕДНИМИ ПРИЙМИ ЙОГО ДУШУ!
Сьогодні до дому Небесного Отця відійшов о. Орест Вільчинський – священник, про якого я вперше почув у часі боротьби за чистоту віри з тоталітарною сектою догналітів, але з яким ми ближче заприятелювали з 2014 року, коли почалася спражня війна навколо спорудження у Львові пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому.
Ще влітку ми з ним мали дуже довгу розмову про Церкву, Україну, світ. Він вже знав свій діагноз і був свідомий його наслідків.
Його відхід від нас – це величезна, на моє переконання, втрата для Львівської Архиєпархії і цілої УГКЦ. Він мав багато планів та ідей, які хотів ще реалізувати. Але той, хто є Подателем життя має кращі для нього плани і я в це вірю.
Як священник, я все прекрасно розумію.
Як людина, мені важко, що такі молоді люди відходять від нас!
Нехай його життя, його терпіння і його смерть будуть приємною жертвою Богу за добру долю Українського Народу і Христової Церкви!
Прийми, Господи, душу новопреставленого раба Твого священника Ореста!
Вічная пам’ять!