Про психологію шлюбу, сімейне життя та книгу «Анатомія і психологія сімейного конфлікту» поговорили із її автором, протоієреєм Михайлом Сиваком, проректором Львівської православної богословської академії, кандидатом богословських наук.
– Отче, яка головна мета книги і для кого вона призначена?
Головна її мета – знизити статистику розлучень в Україні, тому що соціальні служби б’ють на сполох, адже приблизно 60% шлюбів, тобто більша частина розпадаються. Для того, щоб якимось чином ця статистика знизилася, щоб люди мали більш міцніші шлюби, була створена ця книга. Розрахована вона на широку аудиторію: як для тих людей, хто готується до шлюбу, так і для тих, хто у ньому вже перебуває не один рік.
– Яка різниця між християнською родиною і такою, яка живе у цивільному шлюбі?
Християнська сім’я , насамперед, християнський шлюб – це той шлюб, який заснований на духовних цінностях, в якому є жертовна любов . Тому що по тому будуть знати, як каже Христос. що ви мої учні, коли будете мати любов між собою. Але у християнському шлюбі любов повинна бути не егоїстична, а внутрішня. глибинна. сердечна, така, коли ми можемо пожертвувати собою заради коханої людини. Якщо така жертовна любов є, тоді у шлюбі перебуває й християнська любов – і такий шлюб є насправді християнський. Однак. якщо люди живуть у шлюбі не церковно узаконеному, тобто не вінчані, але розписані перед державою, то Церква не вважає такий шлюб за блуд, але закликає людей узаконювати свої відносини, повінчатися і перенести взаємини на вищий рівень – Христа, Церкви і любові християнської.
– Чи є в книзі розділ про виховання дітей? Чи потрібно виховувати дітей у патріотичному дусі?
Звичайно, книга побудована таким чином, що складається із 4-х розділів, де поетапно розглядається питання сім’ї та шлюбу, тобто, починаючи з першого розділу з періоду залицяння, дошлюбних відносин. симпатії, закоханості тощо. В книзі розглядається етап створення сім’ї, етап до появи дітей і цілий розділ, присвячений основам виховання. Але чи повинно бути таке християнське виховання? Повинно. Тому що основа християнського виховання полягає в тому. щоб людина стала людиною у повному розумінні цього слова. Саме християнському вихованню притаманні і християнські чесноти, які треба прививати дитині: віра, надія, любов, співчутливість. допомога старшим. жертовність що головне. І тому. якщо ми хочемо, щоб наше суспільство було високоморальним, духовним. маємо навчати наших дітей цим чеснотам.
– Чи є у книзі розділ щодо розлучення, і як Церква ставиться до розлучених, чи вона категорична?
У книзі є також інформація, присвячена розлученням, у розділі під назвою “Анатомія і психологія сімейного конфлікту”, де розповідається про причини розлучень, що відбувається при розлученні із сімейною парою та дітьми, які наслідки воно має. Насамперед, це психологічне травмування дитини тощо. . Церква ставиться до розлучення, звичайно. негативно. бо розлучення – це дуже велика трагедія, яка впливає не лише на чоловіка та дружину, а й, насамперед, на дітей. Тому що діти, які живуть в неблагополучній сім’ї, які пережили розлучення батьків. є психічно травмовані. і ця травма психічна в людини підсвідомо є. І рано чи пізно в житті вона дається взнаки. Тому Церква ставиться до розлучення як до великої біди, як до великої хвороби. яку треба лікувати. Саме тому Церква завжди старається допомогти людині зберегти сім’ю, однак, коли вже так сталося. що неможливо цього зробити, вона сприяє людям узаконити свої відносини. взяти благословіння на те. якщо вони хочуть вдруге одружитися. З цього робимо висновок, що Церква завжди йде людині на зустріч, але закликає берегти сім’ю, і не піддаватися на спокуси.
– На Вашу думку, у 21 столітті якою має бути справжня родина, якими рисами має володіти?
Основна риса справжнього шлюбу і справжньої сім’ї – це любов. А любов – це жертовність, коли чоловік і жінка готові жертвувати собою свої часом, своїм “я” заради коханої людини. Якщо така жертовність є, це є той критерій, той секрет, який подарує сім’ї щастя та злагоду.
Розмовляла Лідія Батіг
Повязані записи
