Від Великодня до Вознесіння Господнього маємо особливий час Господньої благодаті. Про цінність цього періоду у Церкві, особливо у періоді карантину розповідає митрофорний протоієрей Андрій Сокальчук, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул.Демнянська, Сихівський район).
- Від Великодня до Воскресіння ми вітаємося «Христос Воскрес!». Чим цінний та особливий цей період? Які особливі Богослужіння протягом цього часу є в Православній Церкві?
Свято Воскресіння Христового – це свято над святом. Апостол Павло каже, що якби Христос не воскрес, то даремною була б наша віра. Усі Богослужіння зводяться до воскресіння, тому що в часі воскресіння закінчується постова тріодь, а починається – квітна.
Три основні свята для Церкви – це Воскресіння, Вознесіння і Зішестя Духа Святого. Від цих свят ми і відштовхуємося. Світлий тиждень присвячений воскресінню Христа. Він особливий тим, що до середи другого тижня ми не згадуємо померлих. Церква поминає тих, хто відійшов, уже в Радоницю. Але у нас є традиція, що ми поминаємо померлих і в часі Світлого тижня та Провідної неділі на цвинтарі.
Закінчується Світлий тиждень Провідною неділею. У кожному регіоні вона святкується по-особливому. Десь вона називається Неділею померлих, в інших місцях – Неділею брахманів. Наші предки вірили, що шкаралупки від яєць треба кидати в річку (якщо вона була на цій території), щоб ці шкаралупки дісталися до брахманів і вони сповістили всім померлим, що Христос воскрес. Особливістю є так звана тризна. У деяких регіонах України – це споживання їжі і поминання померлих прямо на цвинтарях.
Важливим у цей період від Вознесіння до Воскресіння є встановлення священства. На Провідну неділю Ісус Христос встав перед своїми учнями і сказав: «Мир вам». Він вдихнув у своїх учнів Духа Святого. Виникає питання: якщо Дух Святий ще не зійшов, то якого Духа вдихнув Ісус? Богослови пояснюють, що саме в цей день апостоли стали священиками, тому що Христос каже: «Як мене послав Отець, так і я посилаю вас». Він дав силу, яку мав сам – і учні стали його наступниками.
Апостол Фома переконався в тому, що Христос воскрес, на восьмий день. Багато хто не звертає на це уваги, але для Церкви це є дуже особливий час, тому що 7 днів – це повнота, а 8 – це вічність. Навіть знак вічності – це перевернута 8. Цим показано, що і священство, і воскресіння є у вічності. Від Провідної неділі до Вознесіння – це період молитовного стану, який подібний до нашого: ми поховалися по домівках і боїмося смерті, як тоді боялися апостоли. Апостоли перебували в молитві і в духовних настроях, щоби зустріти Христа знову.
Я б казав провести цей час зараз на карантині у молитві у домашній церкві, тому що молитва з’єднує з тим, до кого ти молишся, з тим, із ким ти молишся, і з тим, за кого ти молишся. Ми можемо не бачити людей, але єднатися в молитві – це сьогодні надзвичайно важливо.
- Від Воскресінння до Вознесіння нема коліноприкладних молитов – зазвичай моляться стоячи. Чому така традиція?
Ми не схиляємо колін у знак перемоги Христа над смертю. Коли в часі посту схиляємо коліна – ми коримося, виражаємо скорботу за гріхи. Від часу, коли Христос воскрес, до суботи напередодні Зішестя Духа Святого християни не стають на коліна ні в церкві, ні вдома. У суботу напередодні Вознесіння читають коліноприклонні молитви. Тоді Церква стає на коліна разом із священиком вперше в час воскресіння і закликає пришестя Духа Святого. Між цими днями ні в церковному, ні в приватному каноні християни не читають молитви «Царю Небесний».
- У Католицькій Церкві травень – місяць шанування Богородиці. Чи є таке шанування в православній церкві і які богослужіння є притаманні цьому періоду?
Православна Церква також підтримує традиційно молитву до Богородиці в травні. У Православній Церкві є трохи інші богослужіння, якими ми вшановуємо Богородицю, але в традиційному розумінні Православна Церква також підтримує маївку. Для нас – це акафіст до Богородиці. Але подальші традиції у червні Православна Церква вже не служить.
- Як зараз дотримуватися духовного балансу під час карантину, налаштуватися на внутрішню гармонію?
Треба зробити те, для чого ми не мали часу, коли були на роботі. Хтось читає твори святих отців, хтось – Біблію чи Псалтир, інші – дивляться християнські релігійні фільми. В часі карантину треба знайти більше можливості поспілкуватися. Багато часу ми тратимо на побутові речі, а в період карантину з’явився час поговорити. Не тільки Церква – місце перебування Бога, усе починається з нашої домашньої Церкви. Можливо, саме в цей час багато хто започаткує певні речі, які раніше ніколи не робив: молитися перед їжею, молитися на спільній сімейній молитві тощо. Багато моїх парафіян перейняли цю традицію короткої молитви разом із дітьми.
Спілкувалася Юліана Лавриш
Фото надані о.Андрієм Сокальчуком
Повязані записи
