Через Тайну Подружжя відкривається шлях до духовного зросту обох молодят у сім’ї. Там, де є взаємна підтримка один одного через спільну сімейну молитву і свідомість того, що ми живемо вже не самі по собі, а разом, опираючись на Бога. На цьому наголошує сотрудник Архикатедрального собору святого Юра, душпастир молодят отець Михайло Кушнір під час розмови для нашого видання про Святу Тайну Подружжя, умови та перешкоди її отримання, про те, чим насамперед є тайна і як правильно у житті розставляти пріоритети, також отець Михайло ділиться порадами про те, як молодятам на початку подружнього життя будувати стосунки зі своїми батьками.
– Слава Ісусу Христу! Отче Михайле, Ви маєте досвід ведення передподружньої катехизації. Поділіться, будь ласка, на які основні моменти і акценти звертаєте увагу під час підготовки молодят до Тайни подружжя?
-Слава навіки! Так, справді, на даний час виконуючи своє служіння при Соборі святого Юрія, досить часто разом з отцями маю розмови з молодятами, та проводимо передподружні науки для молодят. Багато хто з різних регіонів Львівщини, і не тільки, хоче саме тут, у цьому величному та з багатою історією храмі взяти шлюб. На самих передподружніх науках ми порушуємо різні катехизаційні теми, практичні моменти у взаємних відносинах та розглядаємо різноманітні випадки, що трапляються у подружньому житті. Основну увагу присвячуємо розмові з молодятами про важливість їхнього життя з Богом. Бо те, що молодята отримають Святу Тайну Подружжя у храмі, важливо розуміти, що це ще не є гарантією їхнього щасливого та безтурботного сімейного життя! Насправді все у руках молодят і якщо вони обоє стараються на перше місце ставити Бога, свою сім’ю, тоді все інше буде на своїх місцях!
-На Вашу думку, чим Тайна подружжя є насамперед? Як пояснити молодим людям, які не є воцерковленими, про що це?
-Зазвичай до храму приходять двоє молодих осіб, хлопець і дівчина, які мають намір поєднати своє життя як чоловік і жінка. Важливо розуміти, що у святій Тайні Подружжя, вони просять благословення у Господа на спільне сімейне життя. Так є написано у Святому Письмі і така є Божа заповідь, що кожен хто хоче поєднати своє життя з своє другою половинко, важливо що б це робили у Бозі. Бо розуміємо, що без Бога є набагато важче долати труднощі та виклики які приходять у житті. Проте, ми наголошуємо, що Свята Тайна – це лише інструмент. Таким чином Церква подає рецепт як будувати щасливу сім’ю, але варто розуміти, що все в руках молодят і від них залежить як вони будуть поводитися. Церква не дає гарантії, але робить все можливе для того, щоб молодята були Богом благословенні. Бо Бог благословляє, але наскільки молодята зможуть використати це благословення у своєму подружньому житті – залежить від них. Отже, свята Тайна Подружжя- це насамперед поєднання чоловіка і жінки у спільноту подружжя у Бозі і з Богом. Ця Тайна покликана передати новій сім’ї Боже благословення для того, щоб разом проживати як чоловік і дружина для продовження роду, але проживати у Бозі і з Богом. Через Тайну Подружжя відкривається шлях до духовного зросту обох молодят у сім’ї. Там, де є взаємна підтримка один одного через спільну сімейну молитву і свідомість того, що ми живемо вже не самі по собі, а разом опираючись на Бога.
-В сучасному світі часто виникають сумніви, я ж людини зовсім не знаю, якою вона є у побуті, у щоденному житті, але перед тим як це пізнаю, я маю скласти присягу і взяти шлюб, який на все життя. Чимало зустрічаємо випадків, коли молоді люди практикуючі християни спершу реєструють державний шлюб, починають жити разом, а лише через деякий час беруть шлюб у храмі. Чи згідна з такою позицією Церква? Як правильно розставити пріоритети?
-Справді сучасний світ, який нас оточує, через телебачення, соцмережі, нав’язує свої цінності і пріоритети. Заохочує все наперед випробувати і проконтролювати. Такий шлях є хибним і неправильним. Чому? У таких питаннях Церква завжди була чіткою і прагнула захистити людину. Божі правила є незмінні. Насправді важливо правильно розставити пріоритети, щоб збудувати своє життя. Якщо хлопець і дівчина розпочинають жити разом, дуже часто сьогодні є так, що і без державної реєстрації, не те, що тільки без Тайни Подружжя. В такій ситуації людина автоматично ставить Бога на другий план. Умовно каже: «Боже, Ти почекай, бо в мене є важливіші справи і обставини. Я тут спершу сам розберуся, як облаштувати своє життя, а потім, як Ти будеш мені потрібним, то я прийду і попрошу Твого благословення. Ми усуваємо Бога, в момент, коли він найбільше нам потрібен, бо створення сім’ї – це єднання двох у Бозі. Тоді людина покладається лише на себе і впевнена у своїх силах, у другій половинці. Ще часто буває, що до церковного шлюбу в таких випадках підштовхують батьки, чи суспільство, бо так роблять всі. Це неправильно. Це таїнство потрібно насамперед молодим людям, а не батькам і суспільству. Найважливіше, чому Церква не підтримує спільного життя за межами шлюбу, бо тоді молодята, які розпочали спільне сімейне життя без Божого благословення перебувають в грісі. Більше того вони не можуть приступати до Сповіді, до Святого Причастя, бо вони постійно знаходяться у нагоді до гріха. Тому що одна з критеріїв доброї сповіді не може бути дотримана: немає жалю за гріх, не має постанови поправитися. Людина постійно перебуває у грісі, тобто живе без Бога. З часом людину, а згодом новостворену сім’ю наповнює почуття пустоти, яке руйнує. Тому часто наш голос сумління нас підштовхує до того, щоб піти до церкви і взяти шлюб. Наступний момент – плодом любові у подружжі є діти. Якщо не має таїнства, то і діти народжуються поза подружжям, без Божого на це благословення і любові. В житті стається так, що рано чи пізно людина шукає і приходить до Бога. В основному, на жаль, через прикрі ситуації. Тоді людина розуміє, що вона помилилася і в цьому житті без Бога далеко не зайдеш. І саме той гріх, який колись заполонив серце людини призводить до життєвих труднощів. Час підготовки до подружжя є дуже гарним часом, щоб пізнати людину, її характер, темперамент, вподобання. Щоб зрозуміти, що лежить в неї на серці. І для цього немає потреби пізнавати людину в інтимний спосіб. Тому що інтимний спосіб життя є чимось протилежним по відношенню до того, що хоче на етапі зустрічання до нас донести Господь. Важливо пізнати, чи ця людина справді мені підходить по своєму темпераменту, якими є її риси характеру. Потрібно задуматися, чи я свою другу половинку приймаю такою, якою вона є. Чи мені з нею добре проводити час, комфортно перебувати. Тоді все решту є доповненням. Дуже часто молоді люди зміщують акцент. Думають, що, якщо мені з людиною комфортно в інтимній сфері, то і все решту автоматично буде добре. Насправді так не є. Якщо мені найперше з людиною є добре у відносинах, у спілкуванні, у підтримці у взаєморозумінні, в діленні один з одним. Якщо це є та особа, якій можу довірити свої думки, свої почуття, переживання. Якщо це гармоніює, тоді все решту успішно виливається в наше життя інтимне. Проте, інтимне життя повинно пізнаватися виключно у подружжі, коли вже є на це Боже благословення. До моменту одруження важливо зрозуміти чи ця людина мені підходить, як така.
– Коли хтось має намір одружитися. З чого варто почати підготовку? Що є необхідним, щоб Церква дала дозвіл на вінчання?
–Найперше хлопець і дівчина повинні звернутися до храму, у якому мають намір вінчатися приблизно за 2 місяці до визначеної дати весілля. Важливо звернутися заздалегідь, бо сама підготовка до цієї Тайни потребує часу. Бажано, щоб обоє були греко – католиками. Обов’язково потрібно мати свідоцтва про хрещення, пройти передшлюбні науки. Також є необхідність щоб у храмі були виголошені оповіді, які є для того, щоб розуміти чи немає певних перешкод до уділення Тайни подружжя. І дуже важливим, щоб подружжя були вільного стану, тобто чи хтось немає попереднього нерозв’язаного подружнього вузла. Що вимагається: довідки про хрещення, інформація по конфесійну приналежність. Бо якщо молодята належать до різних конфесій, тоді це буде мішане подружжя, яке має свої особливості. Також ми наголошуємо, щоб після одруження молодята ходили разом до однієї церкви, бо спільна молитва завжди будує. Відтак молодята подають заяву про те, що мають намір вступити у подружжя. Обов’язковими є, як я вже казав, передшлюбні науки, які проводяться в нашому соборі, а також є при парафіях. Будьте певні, що ваш парох, або отець якого ви обрали, щоб уділив вам Святу Тайну Пожружжя, вам підкаже що робити і куди звертатися. Важливим ще є момент, що хлопець і дівчина повинні бути повнолітніми і мати добровільну волю та намір для отримання Святої Тайни Подружжя. У часі приготування у храмі повинні бути оголошенні оповіді у храмі. Оповіді – це оголошення на парафії про те, що конкретна особа має намір вступити у подружжя. Це робиться для того, щоб люди на парафії про це знали і якщо хтось знає про явні перешкоди, то має обов’язок про це повідомити.
-А які властиво є перешкоди для уділення Тайни Подружжя?
– Щоб укласти подружжя особи повинні бути повнолітніми, не можуть бути кровноспорідненими та духовноспорідненими. Духовноспорідненність – це означає, коли хресна мама чи тато не можуть одружитися зі своїм похресником чи його батьками, бо створюється духовний зв’язок у святій Тайні Хрещення. Але двоє хресних батьків можуть між собою одружитися.
Не можуть вступити у шлюб особи, які вже до цього були одружені і не мають документу, що дозволяє їм прийняти Святу Тайну подружжя. Також важливо розуміти, що у Церкві немає такого поняття як розлучення, лише є ствердження шлюбу не дійсним, тобто в силу певних обставин шлюб визнається таким, який не відбувся. Дослідження причини відбувається у нашому церковному трибуналі. Священник старається знайти відповідь на питання: чому Бог не благословив цього подружжя. Власне місія трибуналу полягає в тому, щоб це з’ясувати і довести. На основі цього визнається недійсною свята Тайна Подружжя.
-Новостверна сім’я. Які найважливіші моменти слід врахувати на початковому етапі спільного життя? Які основні виклики і небезпеки тут можуть зустрітися?
-Якщо новостворена сім’я має Боже благословення, то їй набагато легше дати собі раду з труднощами, які виникають. А труднощі завжди виникають навіть там, де здається, що все нормально. Проте тоді молодята їх зовсім по-іншому переживають. Також є два різні сценарії, чи молодята живуть самі, а чи з батьками. Якщо молодята живуть окремо, їхні виклики вони переживають по одному, якщо разом з батьками то по іншому. Проте, якими б не були випробування для молодої сім’ї, важливо є відчувати, що моя друга половинка є саме моєю, яку я обрав, і ми у щоденному житті ділимо все на двох, а також разом провадимо спільний духовний спосіб життя: разом молимося, ходимо до храму, до сповіді, до причастя… Це є ті речі, які дуже допомагають, щоб підтримувати сім’ю як таку. Коли ми помиляємося, тоді перепрошуємо один одного, Бога і разом йдемо дальше. Бо власне в цьому і є суть Тайни Подружжя, що ми просимо в Бога благословення на спільне життя у мирі, злагоді, любові й взаєморозумінні. Ми це Боже благословення плекаємо у святій тайні подружжя. Дуже важливо, щоб перші кілька років, по можливості новостворена сім’я формувалися разом мешкаючи окремо від своїх батьків. Це важливо, тому що ми виходимо з різних сімей. Маємо часом різні погляди на речі, маємо різний сімейний сценарій, різні традиції та звичаї. Дуже важливо, щоб у кожній особливо новоствореній сім’ї молодята багато спілкувалися та присвячували час один для одного! Що це означає? Насправді дуже важливо є після повернення з праці, іти додому, до своєї сім’ї, а не куди інше… Але іти додому, там де нас чекає дорога нам людина та проводити спільно час! Очевидно, що побутові речі, вони є для нас великими викликами. Важливо щоб навчились приймати один одного , підтримувати та що найголовніше ділитись один з одним своїми відчуттями, переживаннями та своїми думками. Усім молодими сім’ям рекомендую разом прочитати книгу Гері Чепмена «П’ять мов любові у подружжі». Це психолог, який проводив дуже багато розмов з молодятами і на основі цього написав книгу. Ця книга містить дуже багато рекомендацій, які підкажуть як долати труднощі, які приходять.
–Отче, як молодій сім’ї віднайти баланс у спілкуванні з батьками, щоб зберегти свої інтереси і не образити батьків?
-Насправді, це дуже важко, особливо на початку сімейного життя, щоб створити та підтримувати гармонію у стосунках з батьками. Батьки хочуть всього найкращого для своїх дітей і часто намагаються донести до них свою думку та ідею. Молодятам часто здається, що вони все правильно розуміють та знають як буде найкраще для них. На цьому фоні і можуть загострюватися наші погляди з батьками та виникати суперечки. Найголовніше, щоб чоловік і жінка знаходили між собою спільну мову у тих чи інших баченнях, а потім спільно вибудовували свою стратегію спільного сімейного життя. Разом віднаходили відповідь на питання: а як нам робити так, щоб ми були щасливі і батьки також чулись не ображеними? Бо проблеми починаються тоді, коли батьки починають вникати в сім’ю своїх дітей, там розставляти пріоритети і часом наказувати робити ті чи інші речі. Очевидно, ми маємо зберігати любов та повагу до наших батьків, але молода сім’я – це вже окрема інституція і дуже важливо щоб вона творила певні свої традиції та свою сімейну історію і була на боці один одного. Важливо приймати рішення разом та завжди разом нести за це відповідальність. Батькам важливо дати своїм дітям можливість обирати, чути, що вони кажуть і чого потребують.. Важливо ще в час зустрічання є мріяти, будувати плани на майбутнє, щоб розуміти чи ми сходимося в цих планах. І вже у новоствореній сім’ї намагатися це втілювати.
– Але все ж, якщо вже трапляються конфлікти (між парою, а також з батьками) , з чого варто починати їх вирішувати? Якими будуть Ваші поради у таких ситуаціях?
– Гадаю, що важливо, є знаходити час і момент коли поговорити про це з батьками. Так само важливо, як для сім’ї є спілкування, так само і важлива ця розмова з батьками. Важливо є не діяти на емоціях чи у пориві злості, гніву висловлювати свої незадоволення. Це ніколи не приведе до позитивного результату. Важливо є знайти момент і час коли говорити, про те, що мене болить. Часом не важливо що ми скажемо, важливо як ми це донесемо. Очевидно, що молоді люди часом хочуть щось робити по іншому ніж це робили їхні батьки. Можливо вони помиляються, але це їхній досвід і вони мають вчитися самі. Дуже важливо, щоб молодята підтримували один одного і разом несли відповідальність за свої рішення та вчинки. Це є подібно, як малі діти вчаться ходити, вони багато раз падають, але знову піднімаються та йдуть. Так само і у подружжі, часом так важливо є батькам дати шанс для свої дітей, щоб вони навчилися самі, падаючи – підніматись.
– Очевидно, що батьки відіграють дуже важливу роль у житті своїх дітей та часто у їхніх руках є їх доля, тому так важливо завжди просити у Бога мудрості, як поступати так, щоб завжди залишатися для своїх дітей одночасно і батьком та матір’ю але і в ту саму мить, другом на якого можна завжди опертись! Просімо у Господа в наших молитвах, за щасливе сімейне життя двох молодих осіб, але також завжди і молімось за наших батьків, щоб Господь дарував мир, любов та злагоду у наших відносинах.
– Щиро дякую за цікаву розмову!
Розмовляла Христина Потерейко
Повязані записи
