В Галичині – «запусти», в Центральній і Східній Україні, жителі якої, в більшості, відвідують храми УПЦ, – Масляна, за аналогом із російською «Масленницей». Тиждень перед великим постом, в часі якого галичани «запускаються», а жителі Великої України фестивалять і їдять млинці. Милий і веселий час. Більше того, те, що ми так легко називаємо «традицією», але часом нездорово сакралізуємо і робимо «Традицією» з великої букви. З цього приводу виникає кілька питань. Яким чином насправді варто готуватись до посту? Скільки ця підготовка триває? Чи варто мати «запусти» і «масляну». Спробуємо знайти відповідь на ці питання разом.
Про те, що таке Великий піст, яка його суть і зміст ми вже говорили минулого року у матеріалі Піст. Молитва. Милостиня. Тепер поговоримо про підготовку до нього. Молитовно Церква починає готувати вірян до Великого посту чотирма «підготовчими» неділями: Митаря і фарисея (див. Лк. 18, 9-14), Блудного сина (див. Лк.15, 11-32), Про страшний суд, або м’ясопусною (див. Мт.25,31–46), та Всепрощення, або сиропусною (див. Мт. 6,14-21). Також у Богослужіннях добового кола, змінні частини цих богослужінь беруться не з Мінеї, а уже із Постової Тріоді, тексти якої говорять нам про сокрушення серця і покаяння – речі головні у Великому пості. Зокрема під час Утрені в неділю використовуються особливі покаянні піснеспіви: «На ріках Вавилонських», та «Покаяння двері відкрий мені, Життєдавче». А Євангелія намагаються показати нам головні інструменти, які мають стати виразниками нашого покаяння і сокрушення – милосердя і прощення. Саме ці речі є головними у пості. А відмова від певних страв, чи в цілому споживання всього приємного і улюбленого у менших кількостях – лише жест солідарності зі Страждаючим Христом, та тими «найменшими», роблячи благо яким, ми робимо благо Йому.
Ну а тепер, власне, про «запусти» і «масляну». Подібно, як і щедрування на Василія, в минулому українському соціумі ці речі мали глобальний зміст. Адже заступав час посту. Час, коли наші предки віддавались справжній аскезі. Православна Церква понині, а Католицька – до Другого Ватиканського собору, мала досить жорсткі правила посту. Виключалась уся тваринна їжа, посеред тижня навіть олія, а середи і п’ятниці були днями «хліба і води», лише в Лазареву суботу дозволялось їсти ікру, а в Вербну Неділю – рибу, також молодь мусила на час посту забути про танці і розваги, а дівчата не мали права вбиратись у квіти і стрічки (пор. І. Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки і матушки»). Останні дві неділі перед постом звідси і отримали свої другі назви – м’ясопусна, бо з вечірні в цю неділю переставали споживати м’ясні страви, але в подальший тиждень, в тракті якого вживали ще молочні продукти, а на повне «веганство» переходили після Вечірні неділі Всепрощення або Сиропусної.
Звичайно ж, таке довге говіння вимагало «нагулятись» перед тим, як у нього вступати. Саме тому і відбувались запусти – час, коли люди гуляли востаннє перед довгим постом, а на Сході і в Центрі ще тиждень тривала «масляна» – час, коли «фестивалили» і їли млинці.
Часи змінились. Мало хто постить настільки радикально. Є й такі, котрі не дотримуються посту взагалі. То чи варто «запускатись»?
Річ у тім, що запусти, чи масляна – це справді добра практика, практика, виплекана віками, котра допомагала людям добре і благоговійно ввійти у Великий піст. Тому і зараз варто дотримуватись цієї традиції, але дотримуватись, так би мовити «за призначенням». Тобто справді сприймати ці традиції (веселість, хороша забава і смачні страви), як такі, що допомагають нам гідно приготуватись до благодатного часу посту. Розуміти ці речі саме так, а не як чергову нагоду напитись, об’їстись, чи щось у цьому роді.
І ще одна суттєва річ щодо «запустів». Варто їх робити не в саму Неділю Всепрощення, а в попередню, максимум – у суботу перед Неділею Всепрощення, адже піст починається саме в Неділю після вечірні, та як літургійно це вже понеділок – перший день посту. Так й взагалі, погуляти і «запуститись» варто раніше, а у вечір неділі перед Великим постом прийти до Храму і помолитись Вечірню із Чином Всепрощення.
Вдалих всім запустів! 😉
Володимир Мамчин
Повязані записи
