Сьогодні, у Світлий понеділок, наша Пасхальна вдячність продовжує линути до Великоднього ангела за добру новину у порожньому гробі. Хоча цей Великодній мир не має права нас приспати, бо ми можемо заснути і не побачити різних речей, які стаються довкола нас. Тоді не будемо відчувати прагнення до удосконалення нашого духовного життя. Прагнення звіщати усім, кому можливо, що справді Христос воскрес для «тебе» і для «мене». На цьому наголосив владика Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії під час проповіді у Світлий понеділок в Архикатедральному соборі св. Юра.
«Ми з вами не можемо бути такими собі Великодніми спостерігачами Пасхальних подій. Не можемо стояти осторонь біля гробу, навіть якщо він є порожнім. Ми мусимо усвідомити,що смерть і терпіння є також у нашому житті. Не потрібно запечатувати неприємні спогади. Після пасхальних подій християни повинні завжди дихати пасхальною перемогою», – переконаний єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Владика Володимир звернув увагу на сьогоднішнє Євангельське слово, яке повертає нас до Витанії. Зокрема на діалог Івана Хрестителя з священниками і левітами. У якому Іван всім своїм єством готує дорогу для Ісуса Христа, чим сповнює покликання Предтечі.
«Витанія – це дім бідності і страждань. До цієї місцевості неодноразово приходив сам Ісус Христос, зокрема до дому Марти, Марії і Лазаря. Вони разом приятелювали і тепер у Світлий тиждень ми краще розуміємо це чудо, коли Лазар повернувся до життя», – зауважив єпископ.
І додав:» Ми б не хотіли у пасхальний час повертатися у страсний тиждень, адже ми доклали стільки зусиль, щоб святкувати Великдень , хоч докінця не знали як воно буде. Ми готувалися до свят через піст чи різні покутні практики і це через кілька днів мене. Мене світлий тиждень. І що далі? Ми скажемо стільки приготувань і вже по святах. Що з того залишилося? Ми з вами не можемо бути такими собі Великодніми спостерігачами. Не можемо стояти осторонь біля гробу, навіть якщо він є порожнім, а маємо усвідомити також, що смерть і терпіння є також у нашому житті. Не потрібно запечатувати те, що неприємне. Чи на цьому зупинитися. Після пасхальних подій християни повинні завжди дихати пасхальною перемогою».
Архиєрей порівняв людське життя з суцільним фільмом.
«Під час карантину кажемо, що люди мають час дивитися фільми. По кілька раз переглядають те саме, або ще люблять переглядати серіали. І ми можемо думати, що з Великоднем є так само: Страсна п’ятниця, Великдень і все закінчується. У такій ситуації ми би були лише глядачами цього фільму. У фільмі нашого життя Бог є режисером, а в головній ролі «ти» і «я». Наше життя – це суцільний фільм. Тому буде ще не одна Гетсиманія, Страсна п’ятниця, але через перший Великдень у нас більше нема безнадійних ситуацій, бо в нашому фільмі ми маємо жити», – зауважив він.
Повязані записи
