Мільйон разів зарікався не вести дискусії стосовно релігійних питань, але не стримуюся. Калатає, коли люди мочать Хресну ходу у Львові. Причому, серед них є люди, які мені симпатичні (принаймні за знайомством у Фейсбуці). Перед Великоднем не один канал і не один раз демонструє відео аналогічних або схожих заходів у різних країнах світу, зокрема у секуляризованій Західній Європі. І нічого. Дивимося. Нормально. Традиція. У нас чомусь за рівнем власного смороду греко-католиків дехто намагається прирівняти мало не до ЛГБТ. Мовляв, чому одним можна, а іншим зась.
Спробую пояснити свою думку. По-перше, я, ми всі, живемо ще у традиційному суспільстві, де переважна більшість сповідує традиційні цінності, і якщо хтось хоче оспорювати цей факт, то звиняйте… По-друге, коли для моєї країни прийшли тяжкі часи війни, на передовій з хлопцями були і є духівники УГКЦ і українських православних церков, котрим доводилося замикати очі бійцям і проводжати їх в останню путь. Бо це наші церкви і вони зі своїм народом. А коли була біда на Майдані, то в набат бив Святомихайлівський Золотоверхий, а не муедзин з мінарету. По-третє, у Львові ходою проходять на свої свята і римо-католики, а кришнаїти щодня виспівують у центрі міста (я б іще щиро хотів, аби наскільки це можливо, максимально відновилися юдейські святині, із задоволенням поближче б познайомився з культурою киримли), – тобто релігійної нетерпимості чи дискримінації у нас немає. Просто греко-католиків більше історично. По-четверте, молоді нігілісти, ви ж освічені люди – невже не розумієте, що на пустку традиції приходить агресія псевдодуху – на безбожжя Московії прийшов рускій православний ІДІЛ, на хронічний секуляризм Парижу, започаткований їхніми кривавими революціями, – радикальний мусульманський ІДІЛ.
Зрештою, якби мій чи ваш тато не займався з моєю чи вашою мамою тим, чим чоловікові належиться займатися з жінкою, я б зараз того не писав, а ви, дехто з моїх респондентів, цього б не читали. То я для тих, хто хоче порівняти «можна» для греко-католиків і «не можна» для ЛГБТ. Я не проти акцій останніх і засуджую їхнє биття, але не бачу здорових підстав порівнювати непорівнюване.
Про всяк випадок уточняю: я не антисеміт, я поважаю будь-які релігії, я не проти одностатевих шлюбів (крім усиновлення такими парами дітей), мені не до вподоби польські ксьондзи із їхніми заявами про аборти і послідовники Лефевра включно з отцем Ковпаком. Я усвідомлюю, що далеко не всі священики є безгрішними, а серед віруючих багато мракобісів. Я не ходжу хресними шляхами і взагалі не є досконалим християнином – не тому, що православний, а тому, що рідко буваю в церкві, матюкаюся, не пощу, виявляю агресію і подекуди виявляю зайвий лібералізм у трактуванні Десяти заповідей.
Але я проти, аби хтось тут учив людей, як їм вірити і як дотримуватися своїх традицій. Сподіваюся, що розуміння до юних нігілістів прийде з віком.
Роман Онишкевич
Джерело: zik.ua
Повязані записи
