Колись шлюб вважався чимось священним, адже це не лише штамп у паспорті та офіційний дозвіл Церкви на спільне проживання. Це й таємничий обряд, через який Бог назавжди поєднує чоловіка та жінку. Але зараз цей обряд почав знецінюватися, втрачати свою святість. Молоді люди, добре не подумавши, поспішають під вінець, а потім розлучаються. А ще однією актуальною проблемою є питання одностатевих шлюбів. Оскільки питання збереження сім’ї стоїть гостро, в рамках серії міжрелігійних симпозіумів «Сімейні цінності перед викликами секулярного світу» 29 вересня 2016 року у Львові відбувся міжрелігійний симпозіум на тему: «Подружжя як союз чоловіка і жінки у християнській та ісламській традиціях». Захід відбувся за підтримки Інституту родини та подружнього життя УКУ, а також Центру міжконфесійного і міжрелігійного діалогу «Лібертас».
«Завданням симпозіуму є не творення апологетичних дискусій,а взаємний обмін думками з метою кращого усвідомлення задуму нашого творця, не заперечити існування відмінностей,а пошанувати їх», – наголосив ректор УКУ о. д-р Богдан Прах.
Концепція сім’ї як інституції зараз перебуває у великій кризі. Саме через це зібрали симпозіум. На ньому. У рамках теми було піднято кілька підтем – по-перше, розглянути окремо образ чоловіка та образ жінки у християнстві та ісламі, а також показати,що цих два вчення не настільки вже відрізняються.
Справді, пересічний українець-християнин не так багато знає про мусульманську культуру. І не таємниця, що наші уявлення огорнуті стереотипами. Але виявляється, що між християнством та ісламом є чимало спільного, їхні моральні приписи однакові. Шейх Саід Ісмагілов запевнив, що мусульманин може підписатися під усіма 10-ма заповідями християнина.
Отож, щоб побачити, яке місце чоловікові та жінці приділяють у цих двох релігіях та які повинні бути між ними сосунки, слід детальніше розглянути кожну з тем.
ОБРАЗ ЖІНКИ
«Старозавітні біблійні образи є парадигмами, які актуальні і сьогодні»
Про образ жінки у Старому Завіті розповіла Марія Хома (докторант Папського Григоріанського Університету (Італія). Через брак знання, ми огорнули себе стереотипами. І не лише щодо мусульманської жінки, але й щодо жінки у християнстві. Нам часто здається, що Святе Письмо принижує її роль, ставить її нижче від чоловіка. Проте доповідач намагалася розвіяти це упередження.
Сучасна жінка навряд чи б змирилася з роллю тогочасної жінки. Але тоді матір, яка народжувала дітей – це був ідеал. Адже Старозавітня культура, каже доповідачка, була патріархальною. Попри це, роль жінки не можна применшувати. Практично кожна книга у Старому завіті містить жіночі образи (як позитивні, так і негативні), а деякі книги названі жіночими іменами. Марія Хома переконує,що старозавітна жінка має ті самі виклики, що і сучасна жінка (Сара мріє про материнство, Лія тужить за любов’ю чоловіка і змагається за неї зі своєю сестрою). Тобто, старозавітні біблійні образи є парадигмами, які актуальні і сьогодні. І хто заперечить, що навіть сильна і незалежна жінка 21-го століття не прагне знайти кохану людину, створити сім’ю, народити дитину. Можливо час іде, але жінка залишається такою ж емоційною.
Доповідачка зазначила, що жінки Старого завіту представлені у 4 вимірах: сотворення, материнство, донька Сіону (стосунки Бога і людини) та сапієнціальний. Перша розповідь Старого Завіту наголошує на єдності пари, яка створена на Божий образ і подобу. Тобто, жінка також створена на подобу Бога. Тому вона не може розглядатися, як щось меншовартісне. Друга розповідь каже: «Не добре чоловікові бути самому, сотворю йому поміч». Тут можна подумати, що жінка убла створена лише як рабиня, яка має доглядати за чоловіком. Але насправді поміч – це не щось другорядне, адже Бога ми теж називаємо нашою поміччю. Тому жінка – достойна поміч. Єврейською мовою слово «чоловік» звучить як «іш», а «жінка» – «іша». Це вже вказує навіть на етимологічну спорідненість. «Полишає чоловік батька і матір і пристає до своєї жінки. І стануть вони одним тілом», – цитує доповідач рядки зі Старого Завіту. Тож як з «одного цілого» щось може бути меншим, а щось більшим.
Отож, у Старому Завіті ідеалом є образ жінки-мудрості. Образ жінки, так багатогранно представлений у Старому завіті, отримує своє остаточне сповнення лише в образі Діви Марії. А вже у Новому Завіті остаточно сформульовано благу вість про жінку.
«О, Маріам , ти вища серед усіх жінок»
Ми бачимо, що саме Марія виступає ідеалом християнської жінки – благочестива, праведна, набожна. Але, на диво, в Корані цій постаті відводиться не менш шанобливе місце. Саме про образ Марії (Маріам) в Корані розповів Роман Назаренко (докторант Тілбурзького університету (Нідерланди).
Про особливий статус Марії у Священній Книзі мусульман може свідчити той факт, що ім’я Маріам – єдине жіноче ім’я, яке вказано в Корані, і яке згадується 35 разів. Спікер каже, що вона була вибрана Всевишнім, щоби бути прикладом для наслідування. Згідно з Кораном, Марія – праведниця, благочестива. Ісламська традиція каже, що батьки Марії були похилого віку та бездітними. І мати молила Бога, щоб подарував їй дитину, за це вона присвятить цю дитину Богові. І Всевишній подарував їм дитину, яку назвали Маріам і віддали служити в храмі. Цей уривок вчить нас, що Бог дає кожному, хто забажає. Але , як на мене, не достатньо одного лише бажання, яким би щирим воно не було. Напевне, Бог краще знає, чи можемо ми впоратися з тим, що просимо, чи потрібно воно нам. Тому не потрібно гніватися, якщо Всевишній не виконує якогось вашого бажання. Варто задуматися, а чи справді я цього хочу, чи зможу я впоратися із наслідками цього бажання.
Щодо народження Ісуса у Корані також описується, що до Марії прийшов Джибриїл (Гавриїл), який сповістив її про благу вість. Диво непорочного зачаття також не заперечується, каже Роман Назаренко: «Марія залишалася чистою і зберегла цноту лона свого, і ми вдихнули в нього від Духа нашого». Оскільки постать Йосифа відсутня в Корані, люди засуджували Марію, адже як неодружена жінка, яка служила в храмі, могла народити дитину? Тоді вона вказала на малого Ісуса, і той мовив: «Воістину я раб Аллаха , він зробив мене пророком». І ось ми бачимо розбіжність між християнською та мусульманською версіями. Адже згідно з Ісламом, Ісус не наділений божественним статусом. Коран каже, що Ісус є лише пророком Аллаха.
Тож образ Марії у Корані – це образ жінки-матері як продовжувачки людського роду. Він також показує, що приниження статусу жінки жодним чином не є допустимим в ісламі. Адже Марія здобувала освіту разом з юнаками. Відтак, ісламська традиція вчить, що благочестива жінка повинна і може здобувати освіту і має право займати найвищі становища у суспільстві. Тому приниження жіночої гідності деякими радикальними гілками ісламу ніяк не може бути виправданим волею Аллаха. А щодо Марії, то вона слугує прикладом не лише для християнських жінок, але й для мусульманських.
«Люди думають, що жінка може добровільно хотіти роздягнутися , але те, що вона може хотіти одягнутися викликає подив»
Але це ми розглянули так би мовити ідеальний образ жінки. До ідеалу, звісно, треба завжди тягнутися, але також цікаво, як живеться сучасній мусульманській жінці, особливо в християнському середовищі. Про те, як воно бути мусульманкою в Україні розповіла Тетяна Євлоєва.
«Привіт, мене звати Тетяна і я пригноблена жінка», – саме такими словами розпочала свою доповідь Тетяна. Чому? Тому що саме пригнобленою і нещасною її бажають бачити інші. Тобто, всі думають, що хтось її змусив прийняти мусульманство, що вона страждає. Але це неправда. «Люди часто мислять стереотипами»,- каже Тетяна Євлова, – «Ти ведеш повноцінне соціальне життя, добиваєшся чогось, а тебе все одно запихають в рамки». А рамки ці прості – чоловік, сім’я, кухня. І багатьом навіть важко уявити успішну жінку-мусульманку, з вищою освітою, яка досягла чогось в житті. Ставлення до мусульманок в Україні можна розділити на два періоди: «до» Революції Гідності і «після». «До» сприймали як домогосподарку з безліччю дітей або ж жінку, яка займається некваліфікованою роботою. Після революції акценти трохи змістилися. І тепер всіх мусульманок-українок сприймають за кримських татарок. Спікер переконана, що рівень ставлення чимало залежить від освітнього рівню. Освічені люди сприймають і розуміють тебе, з нижчим рівнем освіти намагаються запхати тебе під шаблони, щоби нічого не осмислювати. Насправді, це логічно. Адже освіта – це не лише папірець, який згодом припадатиме пилюкою в шафі. Освіта розширює наш кругозір. Це поняття включає в себе не тільки знання з економіки чи геології, але й вміння сприймати думку інших ,ставити сее не їхнє місце, пізнавати світ у всіх його аспектах. Також Тетяна ділиться, що ставлення залежить від покоління. Діти – відкриті, вони не бояться бути інакшими, не бояться ставити запитань. Якщо ця тенденція збережеться, вони можуть побудувати якісну країну. Молоді байдуже, чи в тебе на голові ірокез, чи хустка. Вони сприймають це як бажання проявити себе і тому ставляться до цього нормально. Найбільше проблем виникає з жінками 40-60 років. Можливо тому, що це перше покоління жінок, яке скинуло хустки (напевно, ще в СРСР їм навіяли, що це символ забитої колгоспниці). Тому ці жінки бажають врятувати мусульманок, не залежно, чи потребують ті допомоги чи ні. Бабусі за 60 в захваті від мусульманок. Можливо тому, що в них ностальгія за тією формою одягу, яка була за часів їхньої молодості ,а , може, вони вже дещо переосмислили в своєму житті. Підсумувала свою доповідь пані Тетяна влучною фразою: «Люди думають, що жінка може добровільно хотіти роздягнутися , але те, що вона може хотіти одягнутися викликає подив!». Справді, напівоголена молода жінка дивує нас набагато менше, аніж молода жінка в хустині. Чи не здається вам, що ми починаємо доходити до абсурду? Може, нам, християнам, потрібно дечого повчитися у мусульман?
ОБРАЗ ЧОЛОВІКА
«Бог вибирає людину, яка є вищою на цілу голову від усіх присутніх»
Але жінка – це лише один компонент подружжя. Іншим ж виступає чоловік. І якщо в нас заклався стереотип, що жінка в релігії – принижена, то чоловіка навпаки – возвеличують. Чи і справді у християнстві та ісламі чоловік – вища істота? Про чоловік як главу та батька християнської родини розповів о. д-р Петро Терлецький (викладач кафедри біблійних наук УКУ).
Між чоловіком і жінкою існує нерозривність. Навіть Іван Нечуй-Левицький, працюючи над Новим Завітом, переклав не «чоловік» та «жінка», а «чоловік» та «чоловічиця». І хоч нам це звучить трохи дивно, саме такий переклад є точнішим і підкреслює етимологічний зв’язок обох, їхню спорідненість. Щодо образу чоловіка, то його слід розглядати в Адамі, але вже після вигнання з Раю, тобто в грішному, – каже доповідач.
Сучасний образ чоловіка представляється через красивого і накачаного культуриста, який має успіх у жінок, якому підкоряються вершини, який ніколи не плаче. Чи то телебачення нав’язало нам його, а чи сам поступово змальовувався? Але цікаво те, що він майже не відрізняється у різних культурах. А от біблійний образ – це чоловік, який посідає владу (цар, політик). Прикладом такого є Саул. Хоча, на мою думку, ці образи не надто відрізняються, адже влада – це та ж сила. Отець Терлецький цитує: «Бог вибирає людину, яка є вищою на цілу голову від усіх присутніх». Але, звісно ж, йдеться не про фізичні мірки. «Ти дивишся і бачиш те, що бачить людина, Господь же бачить серце людини». Бог вибирає і вказує на те, що може бути важливим серед чоловіків. Що бачить Бог, яка правдива ознака чоловічості? Абсолютним правдивим образом чоловіка є Ісус Христос, який виявляє всю Божу природу. Він сходить задля того, щоб змінити нас. А божа природа – це пожертва , служіння тим, хто не заслуговує на терпеливість. Все це відкривається в Ісусі Христі, він є своєрідним ідеалом чоловіка у християнстві.
Але чи можна вважати чоловіка вищим від жінки? Апостол Петро говорить про взаємини християнської сім’ї: «Якщо наслідування Христа буде порушено (особливо з боку чоловіка), якщо він буде покладати свою роль вищості, він діє всупереч родинному вченню. Чоловіки, любіть своїх жінок, як Христос любив свою церкву». Без сумніву, всі чули вислів про те, що чоловік є головою жінки. Але це не означає ієрархію, те, що він є вищим. Тут також постає проблема перекладу. Тобто, чоловік – не той, який панує над жінкою, а лише той, який дає початок.
Отож, підбиваючи підсумки, чоловік і жінка – є рівними у християнстві, вони повинні поважати і любити один одного.
«Сім’я – це маленьке суспільство. А в кожному суспільстві має бути керівник»
Якщо в тому, що у християнстві чоловік і жінка рівні ми можемо переконатися на власному прикладі, то зазвичай нам здається, що всі чоловіки-мусульмани – тирани, які замотали своїх жінок з ніг до голови щоб принижувати їх. Але цей стереотип розвіяв наступний доповідач Олег Гузік (відділ зв’язків з громадськістю Духовного управління мусульман України «УММА») своєю доповіддю про образ чоловіка як глави сім’ї та батька в Корані .
Мусульманське і християнське вчення досить схожі, – запевняє спікер. Різниця між чоловіком та жінкою лише в їхній фізіології. Людина створена Всевишнім, для того, щоб вона була намісником Аллаха на землі. І тут не йде розрізнення на стать. Так, в традиційній мусульманській сім’ї чоловік має головну роль,його слово вирішальне. Але це не тому, що він чимось кращий, а тому, що він дає початок. Саме таке визначення ми бачимо і в християнстві. Олег Гузік каже, що сім’я – це маленьке суспільство. І в кожному суспільстві має бути керівник. В ісламі Бог дав таку роль саме чоловікові. Але це не означає, що стосунки чоловіка і жінки мають бути як стосунки керівника і підлеглого. Все виглядає так, ніби думка жінки зовсім не береться до уваги. Але чоловік повинен радитися зі своєю дружиною. Чоловік має функцію забезпечення – тобто приносити достатки в сім’ю. Жінка ж повинна зберегти цей достаток і примножувати його.
Спікер також наголосив, що образ батька у Корані тісно пов’язаний з відповідальністю. Кожен з нас є пастирем і несе відповідальність за свою паству. Так чоловік є пастирем і несе відповідальність за свою сім’ю. В Корані є гарне порівняння: «Чоловік обробляє землю цілий рік, щоб потім дочекатися плідного врожаю. Ваші жінки – це земля ваша. А чоловік повинен піклуватися про врожай(тобто дітей), про результати своєї праці». Але Аллах застерігає, що не можна надто піклуватися про своїх дітей. Ваше майно і ваші діти – це велика спокуса. Якщо батьки будуть занадто опікуватися дитиною, то вона виросте зарозумілою. А зарозумілість – це гріх. Досить часто ми бачимо дітей, яких настільки оточили опікою, що ті виросли егоїстичними та егоцентричними. Такі діти не мають відчуття відповідальності. І щоб батьки не привели дитину до гріха, вони мусять дуже дозовано давати дітям свою опіку, щоб вона не уявляла себе центром всесвіту.
ПОДРУЖЖЯ
«Шлюб – це чудо, яке за волею творця є колискою життя»
Тож ми з’ясували, що мусульманські та християнські приписи не так вже й відрізняються, і в тому, що чоловік і жінка створені рівними та повинні жити у взаємоповазі. Тому тепер можна підійти до головної теми, яка їх об’єднує – подружжя. Своєрідні підсумки підбили о. д-р Богдан Тимчишин (Глава комісії УГКЦ у справах родини) та Шейх Мухаммад Мамутов (головний імам мусульман Запоріжжя та Запорізької області).
Отець Богдан Прах наголосив, що Бог ненароком створив людину у різних статях. У цьому його велич. Чоловік може пізнати, що таке чоловічість, але ніколи не зможе дізнатися, що таке жіночість. Жінка для нього залишиться таємничістю. І навпаки. Так Бог зберігає свою незбагненність та неосяжність. Але Всевишній закликає пізнавати один одного у подружжі.
Імам Мухаммад Мамутов ж розповів, що в ісламі шлюб – це і священне дійсно, і правовий договір між чоловіком і жінкою. Обидва повинні усвідомлювати свій обов’язок перед Богом і один перед одним. І ця позиція підходить для обох релігій. Іслам ж виводить керівну роль у сім’ї чоловікову, бо той має більшу силу, стійкість та відповідальність. Саме тому він повинен утримувати жінку та дітей. Чоловіки стоять над дружинами, бо Бог дав перевагу одних над іншими,- каже Мухаммад. А жінка в ісламі– не просто додаток до чоловіка, вона є повноправна. «Якщо хтось зробить благе, будь то чоловік чи жінка, то ті увійдуть у рай … А віруючі чоловіки та віруючі жінки вони є друзі один одному». Іслам визнає, що жінки мають тоншу емоційну натуру, тому чоловіки повинні ставитися до жінок шанобливо і дбайливо: «Кращі чоловіків ті, які краще ставляться до своїх дружин».
«Секулярний світ вважає, що мірилом всього є людське бажання»
Якщо в дечому погляди християн та мусульман на шлюб можуть відрізнятися, то в них обох є спільна проблема – одностатеві шлюби. Усі спікери одноголосно виступили проти такого єднання. «Сьогодні нам хочуть підмінити поняття,- переконує о. Богдан Тимчишин, – що шлюб – це партнерство двох осіб (не важливо, чи це чоловік-жінка, чи чоловік-чоловік). Але варто хоча б змінити термінологію, адже шлюб – це союз саме чоловіка і жінки. Це щось святе, що дає Бог у різновидності чоловіка і жінки». Як бачимо, священик досить демократично висловив свою позицію. А от Шейх Саїд Ісмагілов більш категоричний у цьому питанні. Він каже, що Бог побажав створити людей саме чоловіком і жінкою. Тобто іслам розглядає можливість статевих стосунків лише у союзі між чоловіком і жінкою. Будь-які інші стосунки в ісламі є забороненими і вважаються дуже великим гріхом. В Корані сказано про прихильників одностатевих стосунків:«Ви грішите так, як не грішить ніхто з мешканців світів. Ви є людьми, які перейшли всі можливі межі». «Секулярний світ вважає, що мірилом всього є людське бажання! Тому ні моральні, ні божі приписи не є важливими, вони застаріли. Світ став надто антропоцентричним. Але світ – це не лише людина, є ще тварини, Бог!», – переконує Саід Ісмагілов.
Підготувала Світлана Дем’янюк
Фото з події – Валентини Евтушок
Повязані записи
