Вірменська Апостольська Церква – одна із християнських церков, що вирізняється з-поміж католицької та православної традицій. На початках Різдвяний піст у вірмен тривав 50 днів і починався у листопаді, але з часом його поділили на 3 етапи. Найважливіший тиждень Різдвяного посту припадає на період з 30 грудня по 5 січня. А Різдво і Хрещення Ісуса вірмени святкують в один день – 6 січня.
Упродовж посту вірмени утримуються від м’яса та риби, а також від особистих захоплень. У період посту під час богослужінь співають гімни присвячені Різдву та окремі різдвяні наспіви.
“Час посту це підготовка до народження Христа. Різдвяний час зближує людей, особливо тих, хто у конфлікті. Період посту – це шанс пробачити один одному й покращити стосунки”, – каже отець Карапет Ґарібян, духовний пастир вірменського кафедрального собору Пресвятої Богородиці у Львові.
Однак отець Карапет акцентує на тому, що піст не буде ефективним, якщо себе обмежити від усіх звичок відразу. Щоб підготуватися до Різдва, передусім потрібно дбати про духовне життя.
“Наші тіло й душа не можуть існувати окремо, тому важливо дбати про них одночасно. Однак апостол Павло вчить: краще їсти м’ясо, аніж одне одного. Не всі в силі дотриматись посту за строгим церковним каноном. Можна розпочати з мінімального: відмовитись від певної улюбленої страви та старатися уникати поганої звички, справи чи втриматися від захоплення. Якщо вірянин відразу обмежує себе у всьому, то, ймовірно, він не дотримає цього посту”, – наголошує священник.
Святвечір вірмени розпочинають 5 січня пісною вечерею у родинному колі. У вірменській традиції немає звичаю готувати дванадцять страв. А на різдвяному столі обов’язково подають рибу, що символізує Христа, плов із сухофруктами, а також червоне вино і страви з м’яса. Прийнято запрошувати один одного на гостину, вітати зі святом та висловлювати добрі побажання.
Надвечір’я Богоявлення розпочинають 5 січня о 17 годині. Під час служби священник виходить до людей і ділиться освяченим вогнем. Віряни несуть засвічені лампадки та запалені свічки у свої домівки, як звістку про народження Христа. Цей вогонь символізує Божественне світло та благословення церкви. Наприкінці Літургії віряни отримують добру новину і вітають один одного – «Христос Народився!».
На Різдво, 6 січня, вірмени відзначають також і Хрещення Христа. Традиційно освячують воду, додаючи до неї миро, а священник окроплює домівки вірних. Після молитви він проводить час з господарями дому і разом славлять народження Христа.
“Такі звичаї існують віддавна для зближення священника і парафіян. Традиція відвідувати один одного і разом проводити час у родинному колі, вітаючи народження Христа, об’єднує всіх вірних”, – говорить отець Карапет.
Різдво Христове у Вірменії, як у більшості християн, вважають сімейним святом. Після участі у святковій Літургії родина збирається за столом. У цей час родичі відвідують один одного з гостиною, а також приймають усіх, хто завітає до них в оселю.
Підготувала: Наталя Стареправо
Фото Галини Терещук, Радіо Свобода
Повязані записи
