прот. Ігор Цмоканич: «Бути слугою святого Миколая – це робити свято тим, хто у своєму житті і просвіту не бачить»

Що ви знаєте про святого Миколая? Згадаймо, а ким насправді був святитель Миколай і чому сьогоднішнє свято є таким особливим? Це була реальна історична постать. Це була людина, яка жила на початку IV ст. після Різдва Христового. Це був багатий юнак з багатої родини, який відрізнявся побожністю, чесністю, скромністю. Коли він став священиком і осиротів, то багатство, успадковане від батьків, роздавав бідним. Він не просто робив дарунки, але робив дарунки, які, насправді, рятували життя і честь інших людей. Збереглися спогади про те, як святитель Миколай дав придане трьом донькам одного бідного чоловіка, підкидаючи його вночі. Згодом Миколая впізнали і дізналися, хто насправді давав ці гроші. Таким чином він поміг дівчатам вийти заміж. Були моменти, коли святий Миколай допомагав людям, не дозволивши їм померти голодною смертю. Були випадки, коли він заступався за несправедливо осуджених. Святитель Миколай, заставши релігійні переслідування, за свою віру сидів у в’язниці. Згодом він став єпископом у Мирах Лікійський – це територія сучасної Туреччини, але свого способу життя і служіння він не змінив. Святий Миколай і надалі залишався, насправді, батьком сироти, покровителем вдови, захисником несправедливо осуджених. Він не боявся заступатися за несправедливо осуджених навіть перед імператором чи перед верховними правителями. Тобто святитель Миколай, немовби є уособленням виконання двох заповідей: любові до Бога, любові до ближнього.

Святитель Миколай є прикладом пастирського служіння, а саме прикладом турботи. Він був захисником людської гідності, він був зразком відповідальної любові, він був зразком відповідального милосердя. Святитель Миколай був прикладом того, що справжня віра в Бога проявляється у любові до людей, як до дітей Божих. Справжня віра полягає у нетолерантності до зла, до несправедливості. Так, звичайно, є велика мотивація в тому, що ми навчаємо дітей, що Миколай чесним діткам приносить подарунки, а нечемним – різочки. Свято Миколая – це не стільки про справедливість. Свято Миколая – це, радше, про милосердя, про людяність, про співчуття. Святкувати свято Миколая, бути справжнім слугою святого Миколая – це не просто дарувати близьким людям подарунки, роблячи приємно. Бути справжнім слугою святого Миколая – це, найперше, робити свято тим, хто у своєму житті і просвіту не бачить. Ми маємо стати ближнім тому, хто у всьому зневірився, хто не знаходить у цьому житті радості. Саме це означає бути святим Миколаєм. Знову ж таки, свято Миколая – це про те, що віра тісно пов’язана з людяністю, а людяність – це і є милосердя, співчуття і любов.

прот. Ігор Цмоканич, сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич)

За матеріалами відеоблогу прот. Ігоря Цмоканича для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»