Ми з вами неодноразово читаємо євангельський уривок про те, як Ісус зціляє чоловіка, що мав бісів. Нечистий дух часто хапав чоловіка, і його тоді в’язали кайданами та ланцюгами й стерегли. І ось цей чоловік зустрічає Ісуса, Який велів нечистому духові вийти з нього. Далі читаємо про те, як демони вийшли з чоловіка, увійшли в стадо свиней, яке кинулося з кручі в озеро та й потонуло. На перший погляд бачимо, що Ісус прийшов і облегшив життя цього чоловіка, Він змилосердився над ним. Позбавлений страждань чоловік відчуває невимовну радість, адже тепер його життя буде іншим, тепер його життя буде таким, як у всіх. Сьогодні Господь приходить і у наше життя. Сьогодні Він чекає зустрічі з нами для того, щоб оздоровити наші немочі. Відкриймо своє серце для Господа, і Він наповнить його любов’ю. Не біймося впустити Бога у наш дім. Про наших особистих бісів, які дуже часто є наслідком компромісу зі злом розповідає сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«За Господом нашим Ісусом Христом ходило дуже багато людей з різних причин: хтось шукав зцілення, хтось шукав розради, а хтось просто був там, де натовп. Коли ж Ісус хотів бути на самоті, Він підіймався на високу гору помолитися. Коли ж Ісус хотів окремо навчати своїх учнів, то, зазвичай, перепливав на другий бік Галилейського озера чи моря в країни, населені переважно язичниками. Ісус Христос був впевнений у тому, що там Він зможе побути із своїми учнями, зможе роз’яснити і навчити їх. І ось, перепливши на другий бік озера, Ісус проходив цією землею. Назустріч Йому вийшов дуже лютий біснуватий. Прихід Ісуса викликає цілу бурю, зрештою, викликає гнів. Щось подібне часто відбувається у соціальних мережах чи в житті, коли людина зробить щось добре, але дуже часто це добро викликає неймовірний гнів. Бо світло є постійним докором для темряви, і відразу починаються коментарі. Добро часто сприймається, як особиста образа.
Так же само і цього разу прихід Сина Божого викликає бунт бісів, які володіли тим чоловіком. І Господь його зціляє Своїм словом. Ми чуємо про те, як біси покидають цього чоловіка і переселяються у стадо свиней. І як читаємо далі, свині кидаються з кручі в море. Чому постраждали свині? Чи не можна було зцілити, як іншого разу, без загибелі свиней? Мабуть, існує все ж таки зв’язок між станом біснуватого і тими свинями. Хтось припускає, що свині були потрібні для того, щоб цей біснуватий зміг повірити у своє зцілення. Хтось, натомість, вказує на те, що свині, мабуть, були причиною біснуватого. Чому? Не тільки юдеї, але і багато хто з арабських племен не вживає свинину, вона вважається нечистою. Але оскільки в цей час у Галилеї і Палестині було дуже багато купців, то свининою було вигідно торгувати. І люди, які самі цього не вживали, які вважали свинину нечистою, тим не менше розводили свиней, і, відповідно, продавали свинину. Щось подібне часто відбувається і у нас. Наприклад, коли людина сама не вживає алкоголь, але торгує підробленим спиртом чи самогонкою, не задумуючись над тим, що тим самим вбиває і отруює інших. Сама ж людина вважає себе праведною, бо мовляв, що «я ж то не споживаю, але це ж бізнес, його треба робити». І ось припускається, що цілком можливо ці свині образно були компромісом із совістю, а через компроміси, як ми знаємо, хтось страждає. І ось таким чином біси, які мучили цього чоловіка, були наслідком цих багатьох компромісів зі злом.
І як бачимо, що свині загинули. Пастухи прибігли і розповіли про все, що сталося. Тоді все місто виходить назустріч Ісусу для того, щоб сказати про те, щоб Він до них не заходив. Тобто, тут ми зустрічаємось, мабуть, ще з більш небезпечними бісами. Бісами, які переживають за своє становище, які мовчать, бо привикли до присутності зла у своєму житті. На всі закиди сумління у них завжди знайдеться своє потрібне «але». І ось вони бояться того, що прихід Ісуса неминуче поставить їх перед вибором, стрясе їх. І невідомо, що вони виберуть. Тому вони, щоби нічого не сталося, просять Ісуса відійти. Це Євангеліє про біснуватого юнака і про мешканців міста, які бояться змін, мовляв, бо так зручніше, вони до цього привикли. У великій мірі цей євангельський уривок і про нас. Це Євангеліє ставить нас перед вибором. Що ми виберемо: спасіння і здоров’я людини, чи своє майно? Що для нас важливіше – особа чи наше майно? Чи не боїмося ми змін? Чи не боїмося ми правди?»
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Повязані записи
