Дуже часто щоденна рутина поглинає нас настільки, що ми не можемо знайти відповіді на чималу кількість питань. Ми живемо у дуже мінливому світі і чимало життєвих викликів і проблем можуть збити нас з правильного життєвого шляху. Для того, щоб знайти відповіді на всі запитання, варто звертатися до Святого Писання. Біблія – це не просто книга книг, а універсальний довідник з усіх життєвих ситуацій. За прикладом життя Ісуса Христа маємо навчитися любити, прощати, творити милостиню і добро, допомагати іншим повернутися на праведний шлях спасіння.
Як шукати відповіді на власні життєві питання, як пізнавати Бога та чому варто читати Біблію, розмірковує капелан громадської ініціативи «Дрогобиччина SOS», сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«Живемо у добу, яку називають епохою постправди, коли більшість людей, немовби, як колись Понтій Пилат запитують: а що є правда? А що є істина? Очевидно, що для більшості людей істина – це те, що зручне, те, що не накладає відповідальності. Але що є істина? Саме в той час, коли істина похована або знищена тим, як її подають, тоді дуже важливо повернутися до книги, у якій свідчиться ця істина. Йдеться про Святе Письмо або Біблію. Що це за книга і для чого її потрібно читати? Найперше – це не є книга про Бога. Це не є книга, у якій написано все, щоб потрапити на небо, ні. Це книга, написана для того, щоб ми познайомилися з Богом, щоб Бог став для нас Кимось. Не просто якоюсь ідеєю, концепцією, поняттям, але, власне, істиною, з якою і у якій ми живемо, щоб Він став для нас Кимось. І ось власне для того і написано Писання. Не просто, щоб розповісти про Бога і який Він є, але зробити Його реальним. Людина, яка читає Святе Письмо, перетворює своє життя у подорож, у якій вона пізнає Того, Хто завжди поруч з нею, – Бога. У тій подорожі життя стає найкращим коментарем до прочитаного, воно дозволяє краще зрозуміти себе, зрозуміти те, що з тобою відбувається.
Святе Письмо написано для того, щоб нам, які так часто люблять себе обманювати, бажане сприймати за дійсне, нагадати, що є добро, а що є зло. Зрештою, усе дуже просто. Добром є все, що робить нас людьми. Добром є все, що робить нас щасливими. Злом є все, що шкодить нам і тим, хто коло нас, хто нищить оцей Божий Образ, нашу гідність. Біда у тому, що ми любимо себе обманювати, бажане сприймати за дійсність. Ми дуже часто, як діти, які люблять цукерки, які шкодять, але не будуть їсти чогось корисного. Писання треба читати для того, щоб не загубитися, для того, щоб дійсність і совість не стала гумовою і занадто широкою, але, щоб постійно себе налаштовувати, щоб не забути, що є добро, а що є зло. Писання є пророчою книгою, не в розумінні, що розповідає про кінець світу, зрештою Писання не говорить про кінець світу, а говорить про Царство Боже, про перемогу Божу, коли все буде згідно Божої волі, коли в дійсності відбудеться повнота життя і не буде зла, страждання, терпіння, але Писання є пророчим у іншому. Воно, немовби знімає покров з історії, з того, що відбувається, воно, немовби, пояснює, що відбувається з нами. І таким чином читайте Писання для того, щоб у цьому житті з’явилося хоч трошки світла, щоб життя було не поверхневим, але усвідомленим, наповненим Богом, щоби воно перетворилося у мандрівку з Богом».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами відеоблогу прот. Ігоря Цмоканича для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»
Фото – із Фейсбук-сторінки прот. Ігоря Цмоканича
Повязані записи
