У сьогоднішньому євангельському уривку ми читаємо про оздоровлення розслабленого чоловіка. Четверо друзів, маючи міцну віру у своєму серці, розкрили стелю, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. Ісус, побачивши їхню віру і чистоту намірів, промовляє кульмінаційні слова: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр. 2,5). Отож, відкриймо і ми двері свого серця до покаяння. У часі Великого посту щиро просімо Господа про зцілення духовне. Адже розслаблення тілесне дуже часто призводить до розслаблення духовного, до зневіри і до оволодіння гріхом. Лише щиро покаявшись, приступивши до Таїнства Сповіді і Євхаристії, ми зможемо очистити свою душу, і на одну сходинку наблизитись до Бога. Про те, що означають для нас слова «відпускаються тобі твої гріхи», звідки походить цей вислів розповідає сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«У сьогоднішньому євангельському уривку ми читаємо такі слова: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр. 2,5). Ці слова кожен з нас чує наприкінці Тайни Сповіді. А що означає вислів «відпускаються тобі твої гріхи?» Звідки він походить? Цей вислів походить з дуже важливого обряду юдейського свята Йом-Кіпур – День Покаяння. Це був день посту, день спокути, день, коли приносилася жертва за гріхи всього народу, влади, священства, старійшин тощо. Цей обряд полягав в тому, що бралося козенятко або цапа і на нього старшини народу і первосвященик клали руки, тим самим передаючи на нього цю гріховну нечистоту. А пізніше цього цапа виганяли в пустиню, де він пропадав, зникав, але забирав з собою гріхи. Власне, це відпущення гріхів походить саме з цього обряду. Відпустити означає, немовби, відв’язати від себе цей гріх, який тебе придавлює, який тебе обплутує, який тебе робить розслабленим. Власне, в цей час ти розумієш, що щось не так, але змінитися вже не можеш, адже, немовби, потопаєш у болоті своїх провин. Водночас, коли цього цапа виганяли у пустиню, і він забирав з собою всі гріхи, у жертву приносили агнця. З його кров’ю первосвященик входив у Святая святих і голосно прикликав ім’я Боже. Так народ одержував відпущення гріхів, отримував очищення, і міг наближатися до святого Бога.
Цей обряд став прообразом того, що зробить Господь для нашого спасіння. Він візьме на себе наші провини, щоб нас звільнити, щоб ми могли змінитися. Але це звільнення відбудеться ціною Його крові. Ця жертва буде принесена раз і назавжди. Чуючи слова «відпускаються тобі твої гріхи», важливо пам’ятати про те, а якою ціною ці гріхи відпускаються. Важливо пам’ятати про цю жертву, заплачену за нашу свободу. Тому, почувши ці слова, дуже важливо не потоптати цю кров.
Зараз в історії нашої країни відбувається щось подібне: наші брати і сестри беруть на себе наслідки нашої байдужості, нашого боягузтва, нашої неуважності, нашої безвідповідальності. За нашу свободу вони платять кров’ю. І тому дуже важливо не потоптати цей шанс, здобутий кров’ю. «Відпускаються тобі твої гріхи», – ці слова ми чуємо у Таїнстві Сповіді. Не змарнуймо жертву Христову і жертву наших воїнів».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу прот. Ігоря Цмоканича для Фейсбук-сторінки Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
Повязані записи
