Впродовж двох останніх років ми переосмислили, наскільки важливим для нас є здоров’я. Тривала і всеохоплююча пандемія внесла негативні корективи у наше життя, воно стало немовби залежним від цих обставин. У наше життя прийшла невпевненість, депресія, а, як наслідок, – душевні болі і переживання. Але, не зважаючи на це, ми повинні пам’ятати про те, що Господь дарує нам ці випробування, бо хоче зміцнити нашу віру, нашу християнську витривалість. Не забуваймо дякувати Богу за все: за наших рідних, що завжди поруч, за те, що Він дарує нам кожен день, сповнений любові і милосердя. Про життя і здоров’я людини, як найцінніший Божий дар, та про важливість молитви за оздоровлення розмірковує настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів), доктор філософії у галузі богослов’я протоієрей Миколай Гелетюк:
«Я думаю, що кожна людина погодиться з тим, що життя і здоров’я – це найбільші дари, які нам дані Богом для цього земного життя. Кожна людина без виключення любить себе, дбає про себе, гріє та зодягає своє тіло, годує і напуває його. А також кожна людина лікує своє тіло, коли воно хворіє. І коли вона перебуває у якійсь небезпеці, то робить все для того, щоб вберегти своє життя.
Одразу ж виникає запитання: для чого Господь допускає до людини хвороби? Чому люди хворіють? Чому люди страждають? Чому вони помирають? Дуже часто із уст скептиків, матеріалістів чи атеїстів можемо почути такі запитання, тобто з уст тих людей, які заперечують існування Бога і не бачать промислу Божого в житті людства. Власне, відповіді на ці запитання ми знаходимо на перших сторінках Біблії. Читаємо про те, що Бог сотворив людину з своєї безмірної любові і створив її, власне, для життя, а не для смерті. Бог сотворив людину для того, щоби вона була щасливою, а не нещасною, сотворив її досконалою і здоровою, а не хворою і кволою. Бог сотворив людину для того, щоби вона блаженствувала, тобто раділа і перебувала у найвищому степені щастя. Але через непослух людини Богу у світ ввійшли хвороби, скорботи, печалі, а з ними – смерть. Через свою гординю людина так далеко відійшла від Бога, що її мусіло щось зупинити. І саме у хворобі людина пізнає своє безсилля, пізнає свою немічність, пізнає свою тлінність. Будь-яка хвороба може привести людину до смерті, але разом із тим, будь-яка хвороба може зробити людину більш зрілою. Дуже часто стається так, що саме у хворобі людина приходить до Бога. Я знаю багато таких випадків, коли людина приходить до Бога через хворобу. Якщо би не було цієї недуги, людина і далі продовжувала б жити у гріхах, творила беззаконня і все далі відходила би у країну гріха. Але в одну мить до такої людини Господь допустив неміч, і саме у хворобі людина зрозуміла, людина переоцінила ці моменти, які були у її житті, відбулася певна переоцінка цінностей, і, як наслідок, людина почала жити новим життям – життям із Богом. І ось на сторінках, як Старого Завіту, так і Нового, ми читаємо про те, що лікарем душ і тіл наших є сам Господь. Зокрема, у Книзі пророка Ісаї ми читаємо пророцтво про Ісуса Христа Сина Божого, Який перетерпить муки і страждання, перетерпить скорботи, перетерпить печалі і смерть на хресті заради нашого спасіння, а також читаємо і такі слова: «Направду, Він немочі наші на себе узяв, Він наші недуги поніс». А далі написано: «Його ранами нас оздоровлено». Тобто ці моменти, які описані у Книзі пророка Ісаї, говорять про те, що Господь, терплячи там, на голгофському хресті, взяв всі муки і страждання цілого людства. Якщо людина вірує у Господа, прибігає до Нього з вірою, звертається до Нього з молитвою, цілковито довіривши Йому своє життя, тоді і розвиток хвороби та оздоровлення людини від тієї чи іншої немочі відбувається зовсім в іншому порядку. Тому сьогодні, коли так багато людей бояться за своє здоров’я, коли багато людей бояться померти, втративши дар життя, вони дуже часто забувають про Того, Хто дав їм це життя. Дуже часто люди забувають про лікаря, Який може зцілити душу і тіло.
Сьогодні відбувається чимало дискусій стосовно вакцини, стосовно ліків, які можуть людині допомогти оздоровитися від тієї чи іншої немочі, але так мало говориться про Того, Хто є лікарем душ і тіл. І нерідко людина довіряє своє життя людині, аніж Богу. І про це ми читаємо на сторінках Священного Писання, коли Господь звертається до свого вибраного ізраїльського народу такими словами: «Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа Бога твого і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я – Господь, лікар твій». Господь оберігав свій народ від різноманітних хвороб, і впродовж цієї подорожі, цієї мандрівки, яка тривала сорок років, ніхто не захворів, ніхто не страждав. Ніхто не страждав аж до тих пір, поки вони не відступили від Господа Бога свого. Пам’ятайте про те, що лікарем душ і тіл наших є Господь. Церква не заперечує медицину, Церква не заперечує лікарів, яким Бог дав цей дар, бо Він є податель цих дарів, але разом із тим, коли людина оминає лікаря душ і тіл, цим вона прогнівляє Його. Пам’ятайте, що найкращими ліками для кожного християнина є Тіло і Кров Господні. Наступне, що є важливим у нашому житті – це Слово Боже, яке нас лікує, яке нас настановляє, яке нас врозумляє, тому що воно належить Богу. І якщо би ми, діти Божі, у смиренні, любові і покорі прибігали до свого Господа, прибігали до свого Бога, прибігали до свого Батька, прибігали до свого Лікаря, то Господь оздоровив би від будь-якої немочі, Він благословив би весь наш український народ. І Господь, бачачи це смирення і покору нашого народу, дарував би нам цей неоціненний дар – життя і здоров’я».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами програми «7 хвилин про Бога»
Повязані записи
