Сьогодні Церква Христова відзначає одне із дванадесятих великих свят – Благовіщення Господнє. В цей світлий і радісний день у храмах славлять і оспівують Діву Марію. Ім’я Діви Марії стало для християн уособленням найвищих людських чеснот. Її доброта, любов та милість до кожної живої душі дарують надію віруючим. З молитвами до Богородиці, до Небесної Цариці звертаються в складних життєвих ситуаціях та в хвилини радості. Вона, споглядаючи з небес на щире, покаянне серце, своїм омофором захищає всіх і кожного від небезпеки, вимолюючи у Свого Сина спасіння всім вірним своїм.
Про суть свята Благовіщення, його значення і символізм, розповідає проректор Львівської православної богословської академії ПЦУ протоієрей Михайло Сивак:
«“Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою””, — такими словами Церква вшановує велике двунадесяте свято – Благовіщення.
Деякі богослови це свято називають Богородичною Пасхою. Адже, саме в особі Пресвятої Богородиці людству сьогодні сповіщається особлива, радісна вістка, особливе Євангеліє. Для того, щоб зрозуміти сутність цього свята, нам необхідно думками перенестися на початок творення людства, в час, коли Господь сотворив світ і перших людей – Адама і Єву.
З книги Буття Старого Завіту ми знаємо, що перша пара жила у раю, в достатку, насолоджуючись Божою благодаттю. Але сталася трагедія – лукавий змій спокусив перших людей, і вони пізнали гріх, згрішили. Відтак, відбулося гріхопадіння, яке скалічило людину і духовно, і фізично: людина стала смертною, грішною, в неї потьмарились такі сили душі, як розум, воля, почуття, потьмарився образ Божий, і вона відпала від Бога, — померла духовною смертю.
Далі ми читаємо, що Адам і Єва були вигнані з раю, точніше кажучи вони своїм вчинком були позбавлені райського стану, відійшли від Бога, відбувся страшний розрив між людьми і Богом. У людську природу увірвалось тління, смерть. І, подалі, коли ми читаємо, як жили люди після гріхопадіння, то бачимо, що гріх все більше і більше поглинав життя людини.
В історії старозавітніх людей були праведники: старозавітні Патріархи, великі пророки, достойники Божі, але, яка б праведна людина не була, — вона не мала можливості побороти смерть, і все одно вона приходила. Своїми силами людина позбавитися наслідків гріхопадіння не змогла. Міг лише ситуацію виправити сам Бог, Який мав прийти у цей світ.
У книзі Буття ми читаємо такі слова, які є першим пророцтвом про прихід Месії. Це слова про те, що сім’я жони зітре голову змієві. Тобто прийде той, хто виправить ситуацію, яка сталася у раю, і вилікує нас від наслідків гріхопадіння. І ці провіщення червоною ниткою проходять через весь Старий Завіт. Пророки говорять про те, що має прийти Визволитель, має прийти Спаситель, — врешті має прийти сам Бог, Який спасе весь світ. Люди із покоління в покоління з нетерпіння чекали звершення і виповнення цих пророцтв. Кожне покоління з надією чекало приходу Месії Спасителя. І лише, коли сповнилась повнота часу, — лунає радісна вістка: «Так, Спаситель прийшов!».
І якраз це Благовіщення відбувається Пречистій Діві Марії.
Ось як Священне Писання розповідає нам про цю подію:
«А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет,
до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія.
І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?…
І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї» (Лк 1:26-38).
Отже, що таке Благовіщення? Благовіщення – це момент, коли у світ приходить сам Бог, Творець Всесвіту, Творець людини, всього, що є навколо нас. І цей Бог, Який є безмежний, всемогутній, Якого ніщо не може огорнути, — стає людиною, приймає тіло від Пресвятої Діви Марії.
У цій події звершуються тисячі і тисячі людський сподівань. Те, про що мріяли цілі покоління людей, — відбувається. Слово стало плоттю, Бог з’єднується з матерією, приймає на себе людську природу.
Досить цікавим і важливим є те, що подія Боговтілення чи Боговоплочення звершилась лише тоді, коли знайшлася така людина, яка б своєю чистотою, смиренням, добротою зуміла вмістити в собі невмістимого Бога. І ось така Діва знайшлася – це Пречиста Діва Марія, Богородиця. Вона з раннього віку виховувалася у побожності, благочесті, виховувалася при храмі Соломоновому, молилася, і вона своєю чистотою навіть перевершила ангелів.
Святитель Григорій Палама говорить про те, що Діва Марія досягла особливого стану Богоспілкування. Вона зуміла умертвити всі емоції, а до Бога направити глибину свого серця, весь свій розум спрямувати до Бога, і в цьому таємничому мовчанні, в цій ісихії, вона досягнула такого стану, що слово промовлене, — стало в неї плоттю.
Святі отці говорять, що для Боговтілення важливим було не лише рішення Бога, але й добровільне, свобідне рішення Пресвятої Богородиці, яка у своєму смиренні сказала так: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк 1:38).
Відзначають, що цю відповідь Богородиці з трепетом чекали всі люди, які знаходилися у шеолі, тобто які вже померли і перебували в очікуванні того, що буде далі. І Пресвята Богородиця своїм смиренням погодилася стати во плоті Матір’ю Ісуса Христа.
Щиро всіх вітаю з цим особливим святом Благовіщення, яке є початком всіх свят. Нехай всемилостивий Спаситель та Пресвята Богородиця благословлять всіх нас, щоб ми також сказали: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”».
Підготували Андрій Мандрика, Юліана Лавриш
за матеріалами відеоблогу о. Михайла Сивака на платформі Youtube
Фото-із Фейсбук-сторінки о. Михайла Сивака та мережі Інтернет
Повязані записи
