У ексклюзивному інтерв’ю сайту «Духовна велич Львова» Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету, що у Нідерландах, розповів про стан міжрелігійного діалогу у Європі та Україні, роль у ньому ЗМІ та дав свій прогноз на майбутнє стосовно цього питання.
– Львів – багатоконфесійне місто, де живуть й представники різних релігій. Як тут, на Вашу думку, можна налагодити міжрелігійний діалог?
– Впродовж останніх років у Львові відбувається велика кількість міжконфесійних і міжрелігійних заходів. Зокрема хотів би пригадати наш Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», Школу міжрелігійної журналістики, Український католицький університет, які мають різні програми, лекції, конференції, спрямовані на розвиток та налагодження міжрелігійного діалогу. Станом на сьогодні Львів, якщо порівнювати із ситуацією п’ятирічної давнини, можна назвати не лише міжконфесійним, але й міжрелігійним містом. У релігійному дискурсі міста присутні не тільки християнські конфесії, але й інші релігії. До прикладу, ще декілька років тому у Львові не було Ісламського культурного центру. У зв’язку з анексією Криму, зокрема мусульман побільшало. У Львові існують нейтральні майданчики та інтелектуальні осередки, які створюють усі можливості, щоб поширювати ідеї толерантності.
– Наскільки важливою є роль медіа у налагодженні міжрелігійного діалогу?
– Роль медіа є однією із ключових в цьому процесі. Іноді ЗМІ зорієнтовані на меркантильні інтереси. Вони шукають сенсацію, акцентуючи увагу на менш вартісних речах. Щоб подолати стереотипи, журналісти мають частіше звертати увагу на теми, які, можливо, не набиратимуть високого рейтингу, чи за які не дадуть великих гонорарів, однак вони є важливими. Хоча не всі релігійні новини будуть мати маленький рейтинг.
Роль медіа є дуже важливою, бо вони формують думку суспільства, подають її людям. Тому, якщо те чи інше ЗМІ хоче скомпрометувати подію, – це дуже легко. Варто лише запустити неправдиву інформацію в Інтернет. Я б хотів, щоб журналісти наполегливо шукали добрі новини, ті ініціативи, які прагнуть зробити світ кращим, навіть тоді, коли вони матимуть менші гонорари за це.
– Чи важливо проводити отакі Школи міжрелігійної журналістики, як наша? Чи побутує така практика за кордоном?
– Міжрелігійний діалог у Європі має величезну історію. Цей напрямок набрав особливого розвитку із скликанням Другого Ватиканського собору, з 60-их років ХХ століття. У нас він став популярним зовсім недавно. Будьмо відвертими, у Львові цей напрямок популяризується протягом останніх п’яти років. У медіа почало лунати, що у нашому місті є християни різних конфесій, зокрема й протестанти, а також представники інших релігійних традицій – мусульмани та юдеї. Раніше це було, якщо не замовчувано, то несистематизовано. Натомість у Європі є спеціалізовані Літні школи, факультети і цілі університети. Є інституції, які займаються питанням міжрелігійного діалогу на науковому та суспільному рівнях. Тобто, міжрелігійне поле діяльності у Європі на дуже високому рівні.
Моє спостереження – якщо останні десятиліття топовою темою світових ЗМІ була проблема глобального потепління, то сьогодні – це міжрелігійний діалог, зокрема іслам, ісламський фундаменталізм, боротьба з тероризмом. Особливо у Західній Європі ця проблема є дуже гострою, адже там часто відбуваються теракти. Триває потужна кампанія, яка прагне прирівняти іслам до тероризму, хоча насправді це не так.
Читайте також: «Роман Назаренко: «Нам варто позбутися міжрелігійного романтизму»
– Яке Ваше передбачення – у майбутньому люди стануть більш толерантними і терпимими до представників інших релігій чи навпаки? Від чого це залежить?
– Складне питання. Прогнозувати щось – справа невдячна. Думаю, що іслам і християнство стануть ближчими в інформаційному вимірі. Мусульмани дізнаються ще більше про християн і навпаки. Але це також залежить і від практикуючих християн: що саме мусульмани дізнаються про них, чи зрозуміють для себе, що це – здорова релігія. Чи ставатимуть люди толерантнішими, чи агресивнішими – це залежить від інформації, яку подають, хто її подає, як і наскільки це потрібно головним політичним гравцям.
Ми вже багато чого знаємо один про одного на інформаційному рівні, особливо у Європі, а з часом ця тенденція буде лише поширюватися. Але у мене є великі сумніви, чи стануть мусульмани і християни дружнішими і відкритішими. В Україні мусульмани уже дуже відкриті, але це суто наш контекст. У Європі такого немає, хоча ми географічно близькі до неї. Зовсім різні проблеми на часі в Україні та в Західній Європі.
Фото: особистий архів Романа Назаренка, Андрій Гірняк, Валентина Євтушок
Спілкувалася Ірина Ладика
Повязані записи
