Саме ці слова є чи не найкращою ілюстрацією звернення ієрархів Церков Львова до громади міста.
Нагадаємо, що 27 серпня в екуменічній каплиці Львівської міської ради відбулася зустріч у форматі круглого столу на тему: «Безпека молоді – фізична та духовна». Учасниками робочої зустрічі стали представники християнських конфесій міста, відповідальні у своїх єпархіях за працю з молоддю, освітяни та представники громадськості.
Учасники круглого столу обговорили питання безпеки молоді та виклики сьогодення, духовне і моральне виховання школярів, загрози для учнів та шляхи вирішення проблем.
Однією із резолюцій було прийнято рішення щодо спільного звернення владик християнських конфесій до громади міста, аби вони напередодні Дня знань звернулися до мешканців із пастирським словом стосовно виховання дітей і молоді.
Суть звернення полягає у тому, що кожен із нас є відповідальним за сильну і незалежну Україну. Зокрема у тексті цього послання владик до громади читаємо: «Ця нація – це ми і наші діти. Не будьмо байдужими до цих потреб, до виховання дітей. Не дозволяйте їм забути найбільші цінності життя, адже молодь – це крила, на яких зростатиме українська демократія. Розум і серце цих молодих українців повинні бути чистими.»
Власне ієрархи сказали те, що голосять із амвонів завжди – кожен із нас відповідальний за наше щастя і за щастя нашої країни. Бо принцип «моя хата скраю» завжди веде до виховання безликої маси, противагою якої є сильне, зріле, національно свідоме, патріотичне суспільство.
Звернення владик наголошує на тому, щоб вберегти молодь від затуманення власного розуму різними спокусами – алкоголем, нікотином, наркотиками, адже саме світлий і тверезий розум разом із чистим та відданим Богові серцем є запорукою того, що сильні особистості, які ними володітимуть, стануть гідними будівничими Нової України. України, суспільство якої житиме ідеалами, за які жертовно і по-євангельськи віддали свої життя Герої Небесної Сотні. Ті ідеали, за які гинуть наші Герої на війні.
Примітно, що підпис під зверненням поставили ієрархи Церков, котрі не завжди у всьому мають однодумність, але саме цим своїм жестом архепастирі показали, що задля щасливого майбутнього України варто забувати чвари і шукати те, що нас об’єднує, а не роз’єднує.
Сподіваємося, що громада Львова, котра завжди є активною у духовному житті, прислухається до голосу своїх духовних керманичів і стане справді П’ємнонтом в сенсі ПРАВДИВОГО патріотизму, котрий полягатиме також і у чистоті серця та вимогливості щодо себе в справі побудови справді Великої, щасливої та благословенної Господом України
Володимир Мамчин
До теми: Звернення Владик християнських конфесій до громади Львова