Сьогодні християни західного обряду, відзначають свято Внебовзяття Діви Марії. Цей день є храмовим святом у Латинській Катедрі у Львові. Як відзначають празник, зокрема з огляду на світову пандемію і в чому його особливість, поділилась сестра Лідія Зембович із Згромадження Сестер Францішканок Родини Марії:
– Чим актуальне свято Внебовзяття для сучасних християн?
– Сьогодні людина боїться говорити про смерть. Маріїне свято – Внебовзяття – є обов’язковим й одним з великих церковних свят. Люди, які живуть у добрих стосунках з Богом, розуміють, що є, так званими, паломниками в земному житті, які вирушають до вічного життя. Це свято підкреслює, що існує смерть, але на цьому життя наше не закінчується.
– Зазвичай біля катедри проводять урочистості. Як цьогоріч вони відбуватимуться, з огляду на коронавірус?
– Багато церков віддавна оберають собі Марію за покровительку. Кожна церква має свого покровителя. Зрештою перші християни навчають нас цієї любові до Марії. У католицькій церкві Урочистість Внебовзяття Діви Марії, святкуємо 15 серпня. В Святинях, які відзначають в цей день – храмове свято можна отримати відпуст. Святкування відбувається в наступний спосіб: справляється Свята Месса, після Служби виставлення Пресвятих Дарів, перед якими заноситься молитви до Бога. Дальше священник виходить з Дарами процесією навколо церкви. Це підкреслює велич свята. В цьому році така процесія відбудеться у середині церкви. Оскільки празник Внебовзяття є обов’язковим святом, католики зобов’язані бути на Службі, піти до сповіді та до причастя.
-Яких традицій віряни дотримуються у це свято?
В катедрі, перед Внебовзяттям Діви Марії, моляться дев’ятницю, практикують також паломництва. Це підкреслює, нашу дитячу любов до Небесної Матері. Віряни також несуть зілля на освячення. Як символ того, що у серпні завершуються жнива, приноситься подяку Марії за зібрані плоди. У деяких селах є звичай , що несуть кошики з яблуками та іншими плодами. Дякують Богу через заступництво Марії, просячи про благословення.
–Як у своєму житті поглибити зв’язок з Богородицею?
-Коли ми відкриваємось на Марію, як на свою Духовну Небесну Маму, тоді нам легше з нею входити у відносини. Але ми знаємо, що сьогодні важко будувати теж взаємовідносини, вони бувають дещо поранені. Але перше, що приходить мені на думку, це молитва – яка є зустріччю з Богом, Марією. Думаю, молитва “Богородице Діво” містить у собі глибокі слова, які просто потрібно «засмакувати».
-Як Ви вважаєте, чи краще своїми словами розмовляти із Богородицею, чи вже укладеними молитвами?
– Думаю, що і так, і так. Бо звісно, що вервиця потрібна. Але думаю, що коли людина відкриє свої відносини з Марією, то глибше молиться. Перш за все, до Богородиці маємо молитися: “Радуйся, Маріє”, бо це Ангел так перший звернувся до Марії, як Господній Посланець. На цій молитві базуються вже інші молитви і добре б було щоб і наші приватні молитви. Другою з традиціями молитвою є молитва “Під Твою милість”.
– Сучасна людина часто збивається із внутрішнього ритму молитви. Як налаштувати свою душу на молитовний настрій?
– Наставитись на присутність Божу, тобто, що Бог є біля нас і нас завжди бачить. Якщо говорити про молитву на розарії, то важливо уявляти певні події із життя Богородиці – ці Таїнства, Благовіщення, наприклад, Чи Марія боялася, чи Їй було радісно… т.д. Тоді більше входимо у молитву. І потрібна, по-можливості, для особистої молитви тиша. Сучасна людина боїться тиші, а вона показує про нас правду. Хоча складно відповісти. Пустельні отці також казали, що є демони думки, які постійно нас переслідують і розсіюють нашу молитву. Тоді треба Бога просити про допомогу, розповідати про свою ситуацію, запрошувати Бога і Марію у своє життя. Марія обов’язково прийде на допомогу.
Розмовляла Наталя Стареправо