Одного разу львівський історик та екскурсовод Ігор Лильо дав таку пораду: «Якщо хочете цікаво провести час, спробуйте загубитися у Львові», я спробував і ось що з цього вийшло.
На Личакові між Кайзервальдом та вулицями Опришківською і Кривчицями є т.зв. Знесіння. Назва походить від церкви Вознесіння Господнього, про яку піде далі мова. Сама місцевість має довгу та цікаву історію. Зокрема в ранньому середньовіччі тут знаходилось Світовидове поле – язичницьке капище дохристиянського періоду, трохи північніше – Род-гора, на якій теж було (і, судячи з усього, є) капище, пов’язане з культом Рода і Рожаниці – божеств, які вважалися творцями світу та покровителями роду та сім’ї, яке збереглося досі. У 1985 році в ході археологічних розкопок на цій горі було виявлено рештки давнього слов’янського городища, духовні потреби якого, мабуть, і «обслуговувало» це капище. Цікаво, що якщо поглянути на розташування капищ в цьому районі, то можна виявити, що ромб, який утворюється чотирма святинями з центром у Світовитодовому полі, чітко зорієнтований за сторонами світу і первісно був зв’язаний комплексом доріг, вимощених вапняковими плитками. Таким чином, як вважають деякі дослідники, на теренах прадавнього Львова, існував язичницький культовий центр. Знесіння цікаве також і тим, що як вважали відомі львівські історики Ісидор Шараневич та Іван Вагилевич, саме на Знесінні Данилом Романовичем (Галицьким) були закладені перші поселення, з яких виросло наше місто.
Однак, головним об’єктом цієї розповіді є церква Вознесіння Господнього, яка розташована біля гори Род. Цю церкву можна знайти далеко не в кожному путівнику, до неї не водять туристів, та й побачити її можна хіба що їдучи потягом до Львова, однак, мабуть, саме це й надає їй особливого шарму. Сучасний храм, закладений у 1897 році веде свій «родовід» з XVII ст., а саме з дерев’яної церквиці, побудованої 1602 року, яка до середини ХІХ ст. занепала і перебувала в поганому стані, що й привело до потреби будівництва нової церкви. Перші плани по будівництву нової церкви відносяться до 1888 року і пов’язані з ім’ям Василя Нагірного (засновника товариств «Сокіл», «Дністер» і ряду інших), проте з невідомих причин будівництвом через майже 10 років зайнявся інший будівничий – Владислав Галицький. Будівництво тривало 4 роки і завершилось 1901 року. Стару церкву було зруйновано не відразу. Її поступово оббудовували новими стінами і розібрали після завершення будівництва. 1922 року над входом до церковного двора збудовано стрільчасту неоготичну арку, а пізніше у 1924 році — стінну двоярусну дзвіницю із півциркульними арковими прорізами для дзвонів. Храм розташований на високому пагорбі. У плані має форму хреста зі слабо вираженими раменами. Увінчаний одним великим восьмериком із куполом вкритим бляхою та високою бляшаною сигнатуркою, разом із якою загальна висота сягає 31 м. Матеріалом послужила цегла, зовні обмурована грубо обробленим пісковиком, що добувався поблизу. Для архітектурних елементів застосовано дрібнозернистий пісковик із села Демні, що поблизу Миколаєва. Інтер’єр церкви був розписаний сюжетами зі Старого та Нового Завіту. За іконостасом знаходилась ікона «Розп’яття з ктиторами» від 1701 року. Біля вівтаря розміщувались також ікони історичного змісту. До нашого часу збереглись фрагменти високомистецької ікони «Вознесіння Господнє» від 1652 року, що знаходилась перед іконостасом. Церква мала дзвін, датований 1557 роком, що походив з іншого, давнішого храму. Тут зберігалось рукописне Євангеліє 1603 року писане священиком Захарією зі Знесіння. А сама церква відігравала роль духовного центру місцевості.
Ось і все, що можна та треба описати словами, все інше варто побачити самому. 😉 Для тих, хто захоче це зробити маленька підказка: до церкви можна доїхати маршрутним таксі №25, який має кінцеву зупинку на вулиці Старознесенській, де й знаходиться ця краса. А загалом спробуйте дійсно загубитися у Львові, піти неходженими вуличками роздивляючись все навколо і можливо саме тоді ви пізнаєте Львів з нової, ще не знаної для вас сторони 😉
Алреса храму: вул. Старознесенська, 23, м. Львів, 79056,
Адміністратором є о. Костко Леонід
тел. (032) 237-04-32
Олег Друздєв
Повязані записи
