Хоча сестра Отилія (Зося) Саха народилася не у Львові, однак своє монаше життя в Згромадженні Сестер Святого Йосифа вона розпочала саме в цьому місті. Попри слабке здоров’я, сестра Отилія прожила довге життя та померла, маючи славу (опінію) святої. А через її винятково жертовне служіння хворим сестру ще за життя називали «Матір’ю Терезою».
Згромадження Сестер Святого Йосифа (CSSJ), до якого належала сестра, було засноване у Львові завдяки служінню «батька вбогих» отця Зигмунда Гораздовського, канонізованого Папою Бенедиктом XVI у жовтні 2005 року. Материнський Дім спільноти так само був збудований завдяки зусиллям Засновника на вулиці Курковій (тепер вул. Лисенка, 53) у Львові. На цей час у будинку розташований Навчально-реабілітаційний центр «Мрія», який дбає про дітей з особливими освітніми потребами.
У каплиці цього дому (тепер там актовий зал) сестра склала свої перші чернечі обіти 19 листопада 1929 року, після двох років підготовки (постуляту та новіціяту). Вічні обіти с. Отилія склала там же 11 листопада 1934 року на руки львівського єпископа-помічника Євгенія Базяка, який, до речі, у листопаді 1944 року, після смерті митрополита Болеслава Твардовського, очолив Львівську латинську архідієцезію, а 28 вересня 1958 року висвятив на єпископа Кароля Войтилу — майбутнього святого Папу Івана Павла II.
Сестра Отилія вступила до Згромадження, коли їй було 16, а залишила цей світ 28 листопада 1995 року — на 85 році життя.Довгий вік сестри можна вважати чудом, враховуючи те, що впродовж всіх цих років Отилія мала серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема з легенями, а також не шкодувала себе в служінні іншим — хворим, нерідко з небезпечними та заразними хворобами.
«Сестра Отилія все життя служила хворим, вона була безвідмовною, нерідко допомагала тим, від кого інші відмовлялися. Водночас вона дбала не лише про тіла хворих, але й про їхні душі — зворушені її опікою, чимало з них навертались до Бога. Це було особливо помітно в тих місцевостях, де комуністи спустошили душі людей», — розповідає сестра Теона зі Згромадження Сестер Святого Йосифа у Львові.
У листопаді 1945 року Отилія Саха була вимушена залишити Львів — згідно з політикою Радянської Москви, яка в 1944-му році вдруге окупувала Галичину, більшість римо-католицького духовенства і монашества було виселено зі Західної України до Польщі, у той час як багатьох українців депортували з Польщі в СРСР.
Зцілення на Курковій
У Львові сестра Отилія Саха не лише здобула чернечу формацію – в цьому місті вона переживала містичний духовний досвід, а також була чудесно зцілена. Сталося так, що минув лише місяць відтоді, як сестра склала перші обіти, і вона важко захворіла — після невдалої операції на апендицит у неї відбулося зараження організму. Стан здоров’я с. Отилії настільки погіршився, що сестри вже прощалися з нею. Критичною була ніч з 3 на 4 січня 1930 року, яка мала би стати останньою в житті сестри. Зібравши всі сили, с. Отилія звернулася в молитві до Бога за заступництвом с. Вінценти Касперкевич, яка свого часу пожертвувала своє за життя в намірі одужання о. Зигмунта Гораздовського — с. Вінцента захворіла та померла, а священник одужав (дізнавшись про цю жертву, отець Гораздовський заборонив сестрам робити так в майбутньому). У Згромадженні вважали с. Вінценту святою. Тож Отилія молилась такими словами: «Сестро Вінценто, якщо така Божа воля, випроси мені життя…». Отилія пережила ніч смерті та одужала.
Сестра служила хворим також в інших містах. У Чорткові вона заразилась туберкульозом. Вилікуватись повністю від нього сестра не могла. Від 1932 року служачи у Львові, сестра отримує особливий містичний досвід. Наступного року за дорученням головної настоятельки с. Отилія починає вести духовний щоденник, продовжуючи доглядати недужих.
У 1939 році Львів окуповують радянські війська — сестри опиняються у важких умовах, їх також змушують перестати користуватись монашим вбранням. В 1940-му Отилія потрапляє до туберкульозної лікарні як пацієнтка, сама лікується і продовжує там допомагати важкохворим. Якось її відвідала одна зі сестер та побачила умови, в яких перебувають хворі, тоді вона сказала, що втекла б звідти відразу. Хтось із пацієнтів, почувши ці слова, зреагував: «Сестра Отилія має іншого духа, і ми вдячні Богу, що маємо її поруч».
Після того, як російська окупація змінилась німецькою, сестри повертаються до Материнського Дому на Курковій, але переживають важкі часи нестачі та голоду. Отилія далі важко хворіє. Пізніше разом зі сестрами вона вимушено виїхала до Польщі – спочатку зупиняється в Перемишлі, а пізніше працює в Замостю…
Переживши стільки всього, сестра, мабуть, не здогадувалась, що Господь дозволить їй прожити та служити хворим ще пів століття. Однак до Львова вона вже не повернулася, на відміну від сестер, які відродили діяльність Згромадження у Львові після розпаду Імперії Зла в 1991 році.
Повертаючись до містичного досвіду черниці Отилії Сахи, наведемо один приклад з її духовних переживань у Львові. Випробування, які принесла війна, та болісний досвід не збурили внутрішнього миру сестри та не послабив міцних стосунків з Божественним Нареченим — Ісусом Христом. В її записах можемо прочитати таке: «Одного вечора, під час спільної молитви я відчула легкий дотик до свого плеча, коли я підняла голову побачила Господа. Ісусе! — відповіла я в духу. Ісус виглядав як подорожній, втомлений і так ніби терпить біль. Він сказав: “Я приходжу до тебе, Мене вигнано з багатьох місць, Мене зневажають та переслідують. Сховай Мене в собі, бо там Мене не дістане жодна рука”. З Тобою страждати Господи, це радість!Я побачила свою душу як кімнату, якою Ісус був задоволений».
Сестра Отилія Саха підсумувала своє земне життя, зіткане стражданнями, кількома словами: «Хвалила – любила – винагороджувала, хотіла спасти якомога більше душ».
А сестра, яка доглядала Отилію в останній період її життя, дала таке свідчення: «Щодня вона спокійно чекала смерті, без жодного страху».
Варто зазначити, що сестра Отилія особливо вшановувала пам’ять засновника Згромадження о. Зигмунта Гораздовського та випросила чимало допомоги для інших за його заступництвом.
С. Отилія надихає інших і після своєї смерті. Сестра Теона CSSJ в інтерв’ю сайту «Духовна велич Львова» поділилася, наприклад, таким своїм досвідом: «В нашому Згромадженні була сестра Отилія Саха, яка свого часу служила теж у Львові. Вона з надзвичайною турботою ставилася до своїх співсестер, особливо їх трактувала, не казала нікому злого слова. Я питала себе: “Звідки вона це черпала, як ніколи не нарікала”? На реколекціях я зрозуміла, що вона дивилася на сестер внутрішньо, тобто по-Ісусовому. І коли я пробую на когось іншого дивитися по-Ісусовому, то я бачу ту особливість».
Настоятелька Української Провінції Згромадження Сестер Святого Йосифа с. Тобіаша Сємек так описала значення Отилії для спільноти: «Сестру Отилію я знала особисто. Ми познайомилися в моїх перших, а її останніх роках монашого життя. Здавалася вона мені дуже тихою, смиренною й зануреною у молитву монахинею. Тоді ще я не знала про містичні зустрічі з Богом, які пережила с. Отилія, про це я дізналася відносно недавно. Я глибоко переконана, що сестра Отильця (так її пестливо називали) і надалі у духовний спосіб перебуває з нами, є присутня у наших спільнотах. Часто просимо її допомоги у найрізноманітніших потребах і отримуємо її. Ця ще не проголошена “свята” йосифітка завжди рада допомогти! Багато сестер вважають її достойною бути залученою до сонму Блаженних і Святих і вірять у заступництво с. Отилії за нами всіма у Небесного Отця».
Сестри Згромадження Святого Йосифа моляться за посередництвом с. Отилії Сахи як Слугині Божої, про її життя написана об’ємна книга (польською мовою). Значною мірою зібрані матеріали до майбутньої беатифікації с. Отилії, для якої Львів назавжди залишився особливим містом, і де її пам’ять завжди шануватимуть.
Підготував Андрій Толстой
Також читайте: «Моє ім’я в монастирі – “Теона”, що означає – “Божа”»
«Батько убогих»: у Львові відкрили пам’ятну експозицію святого Зигмунда Гораздовського
Всесвітньо знаний святий отримав монашу формацію у Львові
Святий Брат Альберт: від депресії до канонізації
Повязані записи
