У Святопокровському монастирі у Яворові з 30 грудня 2019р. до 1 січня 2020 р. триватимуть реколекції для дівчат. Науки про віру даватиме о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ. Бажаючих просять зголоситися до 10 грудня (моб. 0965145029 с. Онисима). Чекають на кожного. Під час реколекцій сестри створюють умови, в яких молода людина може відірватися від свого звичного ритму життя і, у світлі молитви, Слова Божого та в атмосфері тиші, зустрітися з Богом та з собою.
Інформаційна довідка
З 2000-го року Сестри Василіянки розпочали організовувати реколекції для дівчат (незаміжніх) віком від 16 до 40 років. Черниці відчитали знаки часу та побачили у цьому велику потребу та користь для душі молодого покоління.
Наш час – це час цифрової епохи та шаленого ритму життя. На жаль, досить часто злі сили використовують засоби масової інформації для того, щоб насадити свою «ментальність», в якій відбувається підміна понять та цінностей. У цьому криється велика небезпека для молодих душ, адже саме вони найбільше часу перебувають у цьому «просторі». Те, що посіємо в душах молоді, – те і пожнемо у майбутньому. Церкві та суспільству потрібні міцні християнські родини, ревні священики і богопосвячені особи та миряни, які плекають християнські цінності.
Сестри організовують такі дні віднови, даруючи молодій людині шанс пережити її власне переображення. Щоб особа, серед різного роду голосів, які вона чує щодня з екрану телебачення чи ноутбука, могла почути голос свого Господа, Його думку та послання до неї.
Такі реколекції можуть посприяти молодій особі у відчитуванні Божого плану щодо її життя, а також – допомогти їй визначитися із своїм життєвим покликанням. Покликання – це надзвичайно велике таїнство. Покликання народжується у серці Бога ще задовго до того, як людина приходить у цей світ. Кожна людина приходить у цей світ з певною важливою місією, яку ніхто, окрім неї не зможе виконати. Господь вкладає у кожну душу прекрасні та унікальні дари для реалізації Його задуму. У житті ми пов’язані між собою, неначе пазли на картині. Гармонія втратиться, якщо кожен пазлик не буде на своєму відповідному місці. У наш час шаленого темпу, з безліччю інформації та пропозицій, які відвертають увагу від можливості призадуматись та проаналізувати своє життя, великою небезпекою є – жити механічно та по «інерції», і таким чином розминутися зі своїм основним призначенням.
Покликання – це персональне запрошення, і тому скільки людей, – стільки й покликань. Ми повинні розуміти, що кожне покликання є безцінним і особливим в очах Божих. Виділяють такі покликання до стану: подружнього, богопосвяченого та самітнього. Кожна з цих доріг є дуже важливою. Маємо багато різних святих, які жили у цих трьох станах. Зі святих, які перебували у подружньому стані знаємо: блаженних Луї Мартена та Марі-Зелі Мартен – батьків св. Терені від Дитятка Ісуса, бл. Омеляна Ковча, бл. Жанну Беретту Моллу та інших; у монашому стані маємо дуже багато святих: бл. Климентія Шептицького, м. Терезу з Калькути та інших. Справжнє покликання до самотнього життя – це рідкість, воно вимагає формального присвячення життя Господеві та пожиттєвий целібат, зазвичай ці святі жертвували своє життя певному служінню. У самітньому стані пребував св. Джузеппе Москатті.
На реколекціях для дівчат у розпорядку денному, сестри на перше місце ставлять спільну та особисту молитву, надаючи можливість учасницям взяти участь у спільній молитві добового кола (Утреня, Вечірня) та Божественній Літургії. Сестри заохочують дівчат брати участь у Святих Тайнах Сповіді та Святого Причастя.
Духовні науки провадить монах-священик. Кожні реколекції мають певну тему. Науки та уся програма реколекцій зосереджені довкола цієї тематики. Дівчата мають можливість особисто зустрітися з отцем-реколектантом, щоб розповісти йому про свої труднощі, поставити запитання та поросити пораду. У програмі реколекцій є рубрика «питання-відподвіді»: на початку реколекцій сестри ставлять скриньку, куди дівчата можуть анонімно на папері написати свої запитання. У відведений на це час, отець відкриває скриньку та по-можливості відповідає на ці питання, відбувається дискусія.
У розпорядку денному є час на роздуми на самоті. Мовчання відкриває двері у глибинні закутки нашої душі. Завдяки тиші ум людини перестає блукати і сходить у серце, де вона зустрічається зі своїм нутром і тим, що його наповнює. Вона має нагоду зустрітися з Господом та побачити, яке місце Він займає у її серці. Атмосфера тиші та молитви сприяє роздумам. Від перебування на довгій молитві у серце людини входить світло Святого Духа, яке просвічує її серце та дає їй можливість усвідомити правду про своє життя та зустрітися з Істиною. Сестри заохочують дівчат увійти в це таїнство мовчання, заохочуючи їх зберігати тишу та вимкнути телефони. Розмови відбувають лише при трапезах, спільній праці та під час дозвілля.
Вечірня Адорація відбувається у напівтемній каплиці, де лагідне світло свічок освітлює лики Господа та Богородиці; де лампадка з вічним світлом над кивотом вказує на присутність живого Христа… Така атмосфера дозволяє усім присутнім забути про все та зосередитися лише на Господі.
Під час реколекцій дівчата мають можливість придивитися до монашого способу життя, беручи участь у спільній молитві та праці сестер.
Ексклюзивом наших реколекцій є розповідь сестри-монахині про історію її покликання та приходу до монастиря. Кожного разу таке свідчення дає інша сестра. Після розповіді дівчата можуть поставити сестрі свої запитання.
Великим об’єднуючим фактором є спільно проведене дозвілля. Тому сестри включають це у програму реколекцій, організовуючи прогулянку лісом, ватру з піснями чи ще щось цікаве. В цей час учасниці реколекцій перебувають у невимушеній і радісній атмосфері.
Для кращого запізнання зі Словом Божим і для можливості поділитися своїми глибокими думками, сестри дають дівчатам можливість попрацювати в групах. Дівчата діляться на групи по 5-6 осіб. Кожна група отримує певний уривок зі Святого Писання та супроводжуючі до нього питання. Опісля кожна група йде в окрему кімнату, де вони перебувають у роздумах та діленні. Після цього всі учасниці зустрічаються у колі та діляться навзаєм здобутими плодами своїх роздумів. Це духовно збагачує цілу спільноту.
Оскільки дівчатам доводиться протягом трьох днів творити своєрідну духовну родину, реколекції розпочинаються знайомством між собою усіх учасниць реколекцій. Кожна дівчина коротенько розповідає про себе висловлює свої побажання та очікування. Дівчата живуть в кімнатах по декілька осіб і це дає їм можливість ближче познайомитися зі своїми однодумцями та зав’яти милу дружбу, яка триває і після закінчення реколекцій. Повертаючись у своє звичне щоденне життя, особи навзаєм духовно підтримують себе і заохочують до добрих діл. Ми вже маємо багато прикладів таких щирих приятельських стосунків. І це також нас дуже тішить.
Особисто я безмежно вдячна Богові, що Він довірив мені це велике служіння. На початку, коли я лише починала організовувати такі реколекції, дуже хвилювалася через свій молодий вік та недосвідченість. Та тепер щоразу все більше й більше усвідомлюю, яке це чудове служіння. Роздумую, яке ж це велике таїнство – брати участь у тому, щоб давати можливість молодим дівчатам зустрітися з Господом та почути Його.
Багато дівчат ділилися, що в часі реколекцій вони приймають важливі рішення щодо свого життя. Також це допомагає їм пізнавати християнські цінності та у майбутньому робити їх пріорітетними у своєму житті.
В українській Провінції Пресвятої Тройці ми маємо три монастирі, при яких діють реколекційні доми: м. Яворів, с. Береги (Львівщина) та м. Мукачево (Закарпаття).
Реколекції для дівчат Василіянки проводять тричі на рік.
Останні реколекції відбулися 20 – 22 вересня цього року в нашому Святопреображенському монастирі у мальовничому куточку Львівщини – на хуторі Береги. Реколекції розпочалися у Надвечір’я великого Празника Різдва Богородиці Вечірнею з Литією. Духовні науки провадив о.Луки Буняк, ЧСВВ. Учасниці реколекцій мали нагоду зануритися в роздуми над силою та красою Слова Божого; шукали сенс свого життя, пізнавали Бога і себе; вчилися молитися Святим Письмом та роздумувалии над тим, як жити ним у щоденному житті. Оскільки наш Святопреображенський монастир знаходиться у місцевості, де природа вражає своєю красою, дівчата мали нагоду в ці дні золотої осені, споглядати Бога у чудових краєвидах.
с. Онисима Папка, Директорка покликань в Чині Сестер Святого Василія Великого
Повязані записи
