Сьогодні модно мати татуювання чи пірсинг, і кожний ставиться до цього по-різному: одні схвалюють, інші заперечують цей вчинок. Важливо звернутися до позицій Церкви з приводу цих явищ. Безумовно, – це однозначно негативно. Історія татуювання починається ще з давнини. Зображення на шкірі були знаком культових дійств, це могло бути зображення тих чи інших язичницьких “богів” (демонів), а також пов’язаних з ними знаків, написів. Татуювання могло означати ступінь посвячення до жрецької ієрархії. Зображення на тілі вважалися дуже почесними і були поширені по всьому язичницькому світу. Суть татуювання для цих людей заключалася в посвяченні людини дияволу, маючу владу над його племенем: це був свого роду договір між людиною і дияволом. У 19-му розділі Книги Левит Бог сказав Своєму народу: «Не робіть нарізи на тілі в знак жалоби по померлих і не наколюйте написи на вашій шкірі. Я — Господь!».
Ізраїльський народ як Богообраний, повинен був відрізнятися від язичницьких народів, культи яких супроводжувалися різними зовнішніми атрибутами, такими як вистригання скронь, постриг бороди, татуювання та інше. Тепер можна подивитися з позиції Нового Завіту. Тіло – це те, що дароване нам Богом: принаймні, православний християнин буде виходити саме з цього. А людина – велике творіння Боже. Використовуючи своє тіло ніби полотно, роблячи в ньому нікому не потрібні «дірки» і «надрізи», ми не приносимо користі ні собі, ні своєму здоров’ю, а ось Богу наносимо образу, спотворюючи образ Божий, за яким створена людина. Апостол Павло пише: “Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Який живе у вас і Якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо ви куплені дорогою ціною. Тому прославляйте Бога і в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі”.(1Кор.6:19,20) Також в Одкровенні святого Іоана Богослова ми знаходимо такі слова: «Якщо хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено його на чоло своє або на руку свою, сам теж нап’ється вина люті Божої» (Одкр 14, 9).
Ми ніколи не знаємо, що означає те чи інше татуювання. Під видом красивих, простих татуювань може ховатися певний таємний зміст. Навіть, якщо ми робимо це несвідомо, воно може бути приводом, щоб ми відчинили двері злому духові, двері нашого серця і душі. Татуювання чи пірсинг може принести нам як душевні проблеми, так і фізичні. Ми знаємо, що людина з легкістю може отримати різні захворювання під час цієї процедури. Апостол Павло пише: «Отже, коли їсте, коли п’єте чи щось інше робите, все робіть на славу Божу».(1 Коринф’ян 10:31). Тому перше, ніж робити якесь татуювання чи пірсинг, поставмо собі запитання: навіщо? Які наслідки будуть після цього? Яку користь принесе це?
Іван Данилів,
студент 3 курсу ЛПБА